Пригадайте, що таке пасажиро- і вантажоперевезення, пасажиро- і вантажообіг.
Які види транспорту залежать від природних умов?
Транспорт — важливий вид економічної діяльності, на який припадає близько 6% ВВП України. Він забезпечує внутрішнє і міждержавне перевезення пасажирів та вантажів.
Національна транспортна система України складається з різних видів транспорту і за низкою показників єоднією з найпотужніших у Європі. Насамперед це стосується довжини шляхів сполучення (табл. 10) та обсягівпасажиро- й вантажообігу. Водночасза іншими характеристиками (стан іякість покриття автошляхів, довжина швидкісних залізниць і автомагістралей, середня швидкість руху назалізницях, завантаженість наявнихшляхів сполучення, розвиток транспортного сервісу тощо) вона суттєво поступається багатьом країнам.
Таблиця 10
Довжина транспортної мережі України
Щодо загальної кількості перевезених пасажирів, то в Україні поза конкуренцією автомобільний транспорт (84 %), а у вантажоперевезеннях лідирує залізничний транспорт (55%). Натомість за показниками пасажиро- й вантажообігу в Україні перевагу має залізничний транспорт (мал. 161, 162), щовідрізняється від аналогічних світових показників. Велике значення у паса-жирообігу належить автомобільному й авіаційному транспорту, а у вантажообігу — трубопровідному. Роль водного транспорту в перевезеннях пасажирівта вантажів незначна.
ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ Географічні та історичні передумови сприяли тому, що основним видом транспорту в Україні є залізничний: країна має значні розміри території, будівництво залізниць відбувалося водночас з розвитком важкої промисловості та сільського господарства. Тривалий час становлення інших видів транспорту здійснювалося значно повільніше.
Формування мережі залізниць в Україні розпочалося ще до І світової війни. Перші залізниці, які пролягли територією України, — це вітки до околиць Австро-Угорської імперії (Перемишль — Львів, 1861 р.) і від чорноморськихпортів до районів заготівлі зерна у Російській імперії (Одеса — Балта, 1865 р.).Згодом у Жмеринці ці вітки з’єднали і продовжили до Києва, а на інших територіях розпочалося інтенсивне залізничне будівництво.
За середньою щільністю сучасна залізнична мережа України (38 км колій на 1000 км2 території) поступається багатьом європейським державам. Найбільша щільність залізниць на Донбасі, у Придніпров’ї та західній частиніУкраїни (мал. 164). Найважливіші залізничні магістралі України з’єднуютьКиїв зі Львовом, Дніпром, Одесою, Харковом, Ковелем, Кривий Ріг із Дніпром, міста Придніпров’я з Донбасом, Харковом, морськими портами. У місцях перетину чи розгалуження магістралей сформувалися потужні залізничнівузли. Це здебільшого великі промислові центри і менші населені пункти, щоспеціалізуються на обслуговуванні залізничного транспорту: Фастів (Київська область), Жмеринка і Козятин (Вінницька область), Сміла (Черкаськаобласть), Знам’янка (Кіровоградська область), Шепетівка (Хмельницькаобласть) тощо. Залізничні вузли уздовж західного кордону України забезпечують транспортні зв’язки з країнами Центральної і Західної Європи (Львів, Ковель, Чоп), а на сході країни — з Росією і країнами Центральної Азії.
Залізнична транспортна система України охоплює 1340 залізничних станцій, 129 пасажирських вокзалів, 57 локомотивних і 48 вагонних депо.
Залізницями транспортують кам’яне вугілля, руди, метал, нафтопродукти, мінеральні добрива, будівельні й лісові матеріали, зерно тощо. Найбільш
завантаженими донедавна були колії Донбасу і Придніпров’я. Тепер в умовах воєнних дій на сході України інтенсивність перевезень різко знизилася.
В Україні електрифіковано близько 45 % залізничних колій. Поступово зростає протяжність залізниць зі швидкісним рухом: пасажирські поїзди-екс-преси «Інтерсіті» (мал. 163) з’єднали столицю країни з найбільшими містами — Харковом, Дніпром, Львовом, Одесою, Запоріжжям, низкою іншихобласних центрів, а віднедавна — з містами Польщі. Однак для швидкісногоруху досі пристосовують наявні залізничні магістралі, на яких поїзди можутьрухаються зі швидкістю близько 160 км/год, а спеціальні сучасні колії длявисокошвидкісного руху ще не прокладено.
У перспективі залізничний транспорт України потребує будівництва швидкісних залізничних ліній, підвищення автоматизації руху, адаптації доєвропейської (вужчої за шириною) колії.
АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ. Автомобільний транспорт здійснює перевезення пасажирів і вантажів переважно на короткі та середні відстані. Віднедавна зростає його роль у перевезеннях на далекі відстані та в міжнародному сполученні. За кількістю перевезених пасажирів автомобільний транспортпоза конкуренцією серед усіх видів транспорту України.
Переважання рівнинного рельєфу сприяє розвитку автомобільної мережі на всій території України. Щільність мережі залежить від густоти населення (мал. 165): найнижчі показники характерні для південних областей степової зони. Майже всі автомобільні шляхи України мають тверде покриття,однак його якість невисока. Сьогодні в країні транспортно-експлуатаційнийстан автодоріг незадовільний. Середня швидкість руху на автодорогах України у 2 - З рази нижча, ніж у західноєвропейських країнах, а кількість аварійз важкими наслідками суттєво більша.
Найважливішими автомагістралями в Україні є: Київ — Житомир — Рівне — Львів — Ужгород; Київ — Полтава — Харків; Київ — Умань —Одеса; Харків — Запоріжжя — Сімферополь. Автомагістралями називаютьшляхи, які забезпечують високу пропускну здатність та швидкість руху. Серед них розрізняють автостради — дороги, що мають по кілька смуг в обох напрямах руху і не перетинаються з іншими шляхами на одному рівні. В Україніїх протяжність надзвичайно мала — 280 км. Осучаснення наявної автотранспортної мережі та її якісне обслуговування, будівництво швидкісних автомагістралей — це головні напрями розвитку автомобільного транспорту Україниу найближчій перспективі.
ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ. Україна має сприятливі природні умови для розвитку водних видів транспорту: вихід до морських узбереж із можливістю створення портів (у затоках, лиманах, бухтах); наявність на території судноплавнихрічок, які забезпечують вихід до моря найбільшим промисловим районам істолиці країни (Дніпро) та з’єднують Україну із загальноєвропейською судноплавною річково-канальною мережею (Дунай).
Морський транспорт в Україні донедавна був представлений 18-ма великими портами, які обслуговувалися трьома пароплавствами: Чорноморським, Азовським, Українським Дунайським. Протягом останніх десятиріч ця галузь стикається з труднощами: за нагромаджені борги українські пароплавства втратили значну частину плавзасобів; різко зменшилися обсягитранзитних перевезень через порти, чимало з яких (насамперед розташованиху пониззі Дунаю) опинилося на межі закриття; Україна перестала контролювати 8 кримських портів; у зв’язку з воєнними подіями на Донбасі ускладнилося функціонування портів азовського узбережжя, насамперед найбільшогоз них — Маріуполя. Водночас у низці чорноморських портів була оновленаінфраструктура для транспортування насипних і наливних вантажів, створено контейнерні термінали. Найбільшими портами там є Одеса, Чорноморськ,Південний, Миколаїв, Херсон.
Морський транспорт України обслуговує каботажні й експортно-імпортні перевезення. Каботажними називають перевезення між портами однієї держави: малий каботаж — між портами одного моря, великий каботаж — міжпортами різних морів. Каботажні перевезення в Україні незначні, основніобсяги роботи морських портів стосуються зовнішньої торгівлі, частково —транзитних перевезень. Через порти Україна вивозить в інші країни зерно,насіння соняшнику та олію, рудні концентрати, будматеріали, брухт; завозить нафту й нафтопродукти, боксити, продукцію машинобудування, легкоїта харчової промисловості.
Річковий транспорт здійснював переважно внутрішньодержавні перевезення вантажів і пасажирів, у незначній кількості — міждержавні вантажоперевезення. Після реконструкції шляху в Килійському гирлі Дунаю українська частина Дунайського транс’європейського шляху стала доволі вигідноюдля міжнародних перевезень, які раніше здійснювали здебільшого через
румунську частину. Водночас мережа внутрішніх водних шляхів на території України різко скоротилася (виведені з експлуатації колись судноплавні річки Дністер, Прип’ять та її притоки, Сіверський Донець), а судноплавствоДніпром зведене до мізерних обсягів, перевезення пасажирів припинено. Водночас такі міста, як Київ, Черкаси, Кременчук, Кам’янське, Дніпро, Запоріжжя, Херсон, мали великі річкові вантажні порти і пасажирські вокзали.У 2017 році заплановано відновити пасажирське судноплавство у пониззях ігирлах Південного Бугу та Дніпра (з Миколаєва до Вознесенська й Очакова,з Херсона до Голої Пристані й Нової Каховки).
ТРУБОПРОВІДНИЙ ТРАНСПОРТ. Україна має давні традиції розвитку трубопровідного транспорту. Перший на території країни газопровід Даиіа-ва — Стрий — Дрогобич (побудований у 1924 р.) був найдавнішим у СхіднійЄвропі. Сьогодні наша країна — серед світових лідерів (5 місце у рейтингу) задовжиною газо- і трубопроводів загалом. Трубопровідний транспорт забезпечує близько третини щорічного вантажообігу України, поступаючись залізничному транспорту.
Газотранспортну систему України складають магістральні й розподільні газопроводи. Магістральними газ транспортують з районів видобутку до районів споживання, а розподільними подають до кінцевих споживачів. Є внутрішньодержавні й транзитні магістральні газопроводи. Внутрішньодержавнів Україні — це газопроводи Шебелинка — Харків, Шебелинка — Дніпро —Кривий Ріг — Одеса, Шебелинка — західні райони України. Система транзитних газопроводів України — найдовша і найпотужніша у світі. До неїналежать газопроводи, які йдуть з Росії до західного кордону України в Закарпатті, а далі — у країни Центральної та Західної Європи: «Союз» (з півден-ноуральського регіону), Уренгой — Помари — Ужгород, «Сяйво Півночі» (ізЗахідного Сибіру) та інші. Останніми роками обсяги транспортованого нимиприродного газу зменшилися, оскільки Росія ініціювала будівництво міжнародних газопроводів в обхід території України.
Мережа нафтопроводів менш щільна. Місцеві нафтопроводи короткі: ними перекачують нафту від місць видобутку до нафтопереробних заводів уКременчуці, Надвірній. Міжнароднінафтопроводи, які транспортували нафту з Росії в Україну (у Лисичанськ), учорноморські порти Херсон, Одесу дляподальшого перевезення за кордон морським транспортом, у країни Центральної Європи (нафтопровід «Дружба»),тепер не працюють. Простоює такожнафтопровід Одеса — Броди, яким планували перекачувати отриману моремкаспійську нафту на підприємства Західної України і Європи.
На території України діє також низка міжнародних продуктопроводів. Серед них — етиленопровід Тісауйварош (Угорщина) — Калуш.ПОВІТРЯНИЙ ТРАНСПОРТ. Повітряний транспорт в Україні розвивається швидкими темпами. Понад 60% перевезень пасажирів повітряним транспортом здійснюють міжнародні рейси. У великих містах України —Києві,
Харкові, Львові, Дніпрі, Одесі — діють потужні аеропорти, у яких створенісучасні міжнародні термінали. Найбільший національний аеропорт «Бориспіль» (поблизу Києва) називають«повітряними воротами» України.
Літаки українських авіакомпаній літають у майже ЗО країн світу (США,Канаду, Велику Британію, Францію,Німеччину, Китай, Японію, Індіютощо). На ринок повітряних перевезеньнашої держави поступово заходять відомі бюджетні компанії іноземнихавіаліній: ірландська «Ryanair», угорсько-польська «Wizz Air» та інші.
ТРАНСПОРТНІ ВУЗЛИ І МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ.
В Україні сформувалися потужні політранспортні вузли, центрами яких є найбільші міста — Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів, Запоріжжя. До великих вузлів, де сходяться різні транспортні шляхи (насамперед залізничні йавтомобільні), належать обласні центри, низка великих промислових центрів(Кременчук, Кам’янське, Кривий Ріг, міста Донбасу). Деякі міста, насампередпортові, засновані на перетині наземних і водних шляхів. Загалом їх інфраструктура підпорядкована обслуговуванню транспортних перевезень.
У 90-х роках XX ст. Україна була залучена до програми розбудови пан’єв-ропейських міжнародних транспортних коридорів, яку запропонував Європейський Союз з метою активного залучення постсоціалістичних країн у загальноєвропейські проекти.
Міжнародний транспортний коридор (МТК) — це комплекс транспортних магістралей визначеного напрямку з відповідною інфраструктурою, включаючи допоміжні споруди, під’їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, що відповідають вимогамЄвропейського Союзу. Основні функції сучасних транспортних коридорів —доставка вантажів найкоротшим шляхом і максимально швидко. Окрім того,має здійснюватися перевантаження з одного виду транспорту на інший, оброблення, пакування, сортування цих вантажів.
Чотири з десяти транс’європейських коридорів проходять територією України. Це три автомобільно-залізничні: № 3 (Дрезден — Краків — Львів — Київ); № 5 (Венеція — Будапешт — Ужгород — Львів); № 9
(Гельсінкі — Санкт-Петербург — Київ — Кишинів — Бухарест — Алексан-дрополіс, Греція), а також водний — № 7 (Дунайський). Україна проводить активну політику підтримки європейських ініціатив щодо МТК, пропонуєєвропейському співтовариству свої варіанти коридорів. Створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи визнанопріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспорту в Україні.
Вигідне географічне положення України зумовлює пролягання її територією інших міжнародних транспортних коридорів. Зокрема в рамках міжнародної Організації співробітництва залізниць через територію нашої країни пролягає кілька залізничних коридорів із Центральної Європи в Центральну та Східну Азію. Ще один грандіозний проект — участь у формуванні МТКТРАСЕКА (Європа — Кавказ — Азія).
Проте наша країна не повного мірою використовує свої транзитні можливості. Так, Польща, яка має менші територіальні резерви, отримує щорічно більший прибуток від транспортних перевезень. Низький показник Українипов’язаний з відсутністю транспортних магістралей, які відповідають вимогам світових стандартів. Спостерігається відставання в розвитку транспортної інфраструктури, транспортно-логістичних технологій, мультимодальнихперевезень, рівня контейнеризації, щозумовлює високу частку транспортнихвитрат у собівартості продукції. Якпоказує дослідження Світового банку2016 року, за індексом ефективностілогістики Україна посіла 80-те місцесеред 160 країн.
Логістика (з грец. — облік) — у найшир-шому сенсі це будь-які процеси, пов'язані з транспортуванням, зберіганням та обробкою різних вантажів.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Які види транспорту України лідирують у пасажиро- і вантажоперевезеннях?
2. Які вантажі є основними на залізничному транспорті?
3. Які особливості розвитку автомобільного транспорту та які його переваги над іншими видами транспорту?
4. Назвіть переваги й недоліки водних видів транспорту в Україні. Використовуючикарту, укажіть шляхи сполучень нашої держави з країнами-сусідами.
5. Як використовують трубопровідну мережу України в транзитних перевезеннях?
Порівняйте структури пасажиро- й вантажообігу в Україні та світі (мал. 161, 162 і 153, 154). Чим вони відрізняються?
Які види транспорту розвинені у вашому регіоні? Якими видами транспорту вам доводилося користуватися? Поміркуйте, яких заходів потрібно вжити, щоб удосконалити транспортне забезпечення вашої місцевості.
Поміркуйте, якими видами транспорту зручніше скористатися, якщо ви заплануєте відпочинок на курорті Туреччини. Свою відповідь обґрунтуйте.
Це матеріал підручника Географія 9 клас Бойко, Дітчук