storinka.click

 Рік видання: 2011

 Видавництво: Ранок

 Автори: Бар'яхтар, Божинова, Кірюхіна, Кірюхін

Лабораторна робота № 1

Тема. Вивчення конденсаторів.

Мета: дослідити процес розряджання електролітичного конденсатора, визначити електроємність конденсатора.

Обладнання: конденсатор електролітичний (10-30 В, 2000 мкф), мікроампер-метр (0-100 мкА або 0-200 мкА), вольтметр (0-6 В), резистор (50-100 кОм), джерело постійного струму (4 В), ключ, з'єднувальні проводи, секундомір.

Ми вже згадували про «відкриття на кінчику пера». Прикладом такого відкриття для людей, що жили в XIX ст., було виявлення нової планети — Нептуна. Квантова механіка та теорія відносності дали фізикам у руки «чарівне перо», дозволивши масово передбачати існування нових об'єктів. Про те, які елементарні частинки було відкрито фізиками-теоретиками, й піде мова в цьому параграфі.

Оскільки наші органи чуття не можуть зареєструвати йонізуюче випромінювання, вченим довелося розробити низку пристроїв, які допомагають людині «побачити» радіацію. Із цього параграфа ви дізнаєтеся про деякі з них.

На відміну від, скажімо, світла, радіоактивність не фіксується нашими органами чуття. Тож, коли кінорежисер або письменник хоче продемонструвати, що приміщення радіоактивно забруднене, він показує людину з приладом, який видає характерні звуки. А чи є певні закономірності в інтенсивності цих звуків? Почнемо розбиратися.

Алхіміки Середньовіччя мріяли про філософський камінь, що перетворював би всі речовини на золото. «Сучасна алхімія» — так назвав Е. Резерфорд свою книгу про перетворення атомних ядер. Про те, які зміни відбуваються з ядром під час радіоактивного випромінювання, що таке ядерні реакції та за якими законами відбуваються ці процеси, йтиметься в цьому параграфі.

З осені 2008 р. почав працювати найпотужніший фізичний пристрій сучасності — великий адронний колайдер (рис. 55.1). Навіщо ж уряди різних країн у великих обсягах фінансують досліджування першооснови матерії? Процес вкладання великих коштів у ядерну фізику почався ще в 40-х рр. минулого століття, коли вчені винайшли способи розщеплення атомного ядра та створили перші атомні енергетичні реактори.

Уявіть собі перші теплі весняні дні та велику перерву в школі. Ледь пролунав дзвоник — і першокласники миттю розбігаються по шкільному подвір'ю. Здається, немає сили, що може утримати їх разом. На перший погляд, однойменно заряджені протони в ядрі мають поводитися подібно до цих школярів — розбігтися в різні боки під впливом електростатичних сил відштовхування, а саме ядро має миттєво розвалитися.

Ви вже добре знаєте, що розміри атомів, із повсякденної точки зору, надзвичайно малі. Розміри ж атомного ядра менші від розмірів відповідного атома в 10 000 000 разів. Те саме стосується маси й зарядів електрона та ядер. Однак фізики навчилися вимірювати масу і заряд цих мікроскопічних частинок, більш того, виявили, що і ядро складається з окремих «шматочків».