Пригадайте, які ресурси належать до мінеральних.
Як розрізняють природні ресурси за вичерпністю?
КЛАСИФІКАЦІЯ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ. Чимало мінералів і гірських порід, що містяться в земній корі, є корисними копалинами і використовуються в життєдіяльності людини. Сукупність корисних копалин, виявленихв надрах Землі, що придатні для промислового використання, називаютьмінеральними ресурсами. Мінеральні ресурси, які можна освоїти, утворюютьмінерально-сировинну базу. Мінеральні ресурси є сировиною для багатьох виробництв вторинного сектору економіки (енергетики, паливної промисловості, чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості, будівництва).
Природні ресурси поділяють на вичерпні й невичерпні (за природними межами можливого їх використання), відновлювані й невідновлювані (заможливостями їхнього відтворення уприроді). Усі мінеральні ресурси належать до вичерпних і майже усі — доневідновлюваних.
За використанням розрізняють чотири групи мінеральних ресурсів:паливно-енергетичні, рудні, нерудні тагідромінеральні (мал. 67).
До паливно-енергетичних мінеральних ресурсів зараховують нафту, природний газ, кам’яне і буре вугілля, торф, сланці. Рудні (або металічні) ресурси охоплюють руди чорнихметалів (залізні, марганцеві, хромітові), кольорових (алюмінієві, мідні,свинцеві, цинкові, олов’яні, нікелеві,ртутні тощо) і радіоактивних. У групі нерудних (неметалічних) ресурсіввиокремлюють підгрупи за сировиною:хімічною (калійна та кухонна солі, сірка, фосфорити), допоміжною для металургійної промисловості (вогнетривкіглини, вапняки, доломіти), будівельною (піски, глини, туф, базальт, граніт,мармур тощо), а також промислові мінерали (графіт, азбест, слюда, кварц),
коштовне й напівкоштовне каміння. Гідро мінеральними ресурсами є прісні та мінеральні води (зокрема термальні), лікувальні грязі. Така класифікаціядоволі умовна, оскільки деякі мінеральні ресурси використовують у різнихвиробництвах. Зокрема вапняк є сировиною для металургії та для будівельноїіндустрії, нафта, газ і вугілля — це не лише енергоносії, а й сировина для хімічної промисловості.
Оцінюючи окремі види ресурсів з економічної точки зору, враховують їх кількість (обсяг запасів), якість (вміст корисної речовини), структуру запасів(загальногеологічні та промислові) і можливість видобутку.
Чимало мінеральних ресурсів належать до стратегічно важливих, бо з ними пов’язані перспективи розвитку національних економік та світовогогосподарства. Це стосується насамперед паливних ресурсів. Щораз більшіпотреби в паливі, енергії й сировині стають важливим стимулом технічного й технологічного прогресу. Зокрема розвинені держави для зменшеннязалежності від імпорту мінеральних ресурсів удосконалюють технології виробництва, стимулюють енерго- та матеріалозбереження, використовуютьальтернативні джерела енергії, «вторинні» ресурси, виробляють штучні замінники сировини тощо.
РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ КРАЇН. Вичерпних природних ресурсів людству вистачить на обмежений період, оскільки їхні запаси не поповнюються. Кількість років, на які вистачить мінерального ресурсу за теперішніх річнихобсягів його видобутку, називають ресурсозабезпеченістю. Її обчислюють якспіввідношення між обсягами запасів ресурсу (3) та його видобутку (В) за рік:
Р = 3 : В. Наприклад, станом на 2014 р. відомих у світі запасів нафти вистачало приблизно на 50 років, водночас уСаудівській Аравії — на 140 років, а уСША — лише на 10. Показники ресурсозабезпеченості змінюються з року врік разом зі зміною обсягів видобуткуй запасів. Резерви можуть також збільшуватися внаслідок відкриття новихпокладів і родовищ. Загалом запасинафти у світі протягом кількох останніх десятиліть зростали, а ресурсозабезпеченість залишалася приблизнооднаковою.
Іншим показником ресурсозабезпеченості країни є кількість ресурсу (у тоннах) в розрахунку на одну особу,тобто його обчислюють за формулою:
P = 3 : H, де Н — кількість населення. У 2014 р. запаси вугілля на душу населення становили в Китаї 85 т, а в Австралії — 3280 т (у середньому длясвіту цей показник дорівнював 125 т).
Щороку з надр землі видобувають понад 100 млрд тонн різноманітної мінеральноїсировини та палива. І попит на різні видимінеральних ресурсів постійно зростає —приблизно на 2-5% за рік. Це пояснюєтьсяінтенсифікацією промислового виробництва, незважаючи на економічні кризи усвітовому господарстві.
ПОШИРЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ. Поширення мінеральних ресурсів залежить від геологічної будови. Паливні ресурси, які містяться насамперед у вугільних і нафтогазоносних басейнах, мають осадове походження й залягають у чохлах давніх платформ таїхніх прогинах. Рудні ресурси можутьбути магматичного й осадового походження. Перші пов’язані безпосередньо із кристалічними фундаментамиплатформ, їх виступами — щитами таскладчастими областями. Осадові родовища рудних копалин поширені на пе-риферіях щитів і складчастих областей.
Нерідко саме там розташовані протяжні пояси родовищ металічних ресурсів. Найбільш освоєні та доволі вичерпані родовища поясів давніх складчатостей — Уральський, Скандинавський, Схід-ноазійський «вольфрам-олов’яний пояс», Кордильєри тощо. Молоді складчасті пояси — Альпійсько-Гімалайський і Тихоокеанський — містять значнізапаси різноманітних руд (насамперед, кольорових металів). Серед неруднихмінеральних ресурсів найбільш поширені будівельні матеріали і кухонна сіль.Водночас основні запаси хімічної сировини (калійна сіль, самородна сірка,фосфорити й апатити), графіту, азбесту, слюди, алмазів концентруються вкількох регіонах планети.
У світі є десяток країн, що володіють різноманітними мінеральними ресурсами. Це, насамперед, США, Росія, Канада і Китай, на території яких залягає більшість видів корисних копалин, а також Австралія, Індія, Бразилія, Мексика, Південна Африка і Казахстан, що мають дещо менше видівресурсів. Ці країни зазвичай належать до світових лідерів за обсягами запасівбагатьох мінеральних ресурсів.
Різноманітні металічні ресурси мають країни андського поясу (Чилі, Перу, Болівія), африканського «мідного поясу» (Зімбабве, Замбія, ДР Конго),скандинавські країни. Доволі різноманітні мінеральні ресурси є на територіїУкраїни, Польщі, Венесуели, Ірану, Туреччини. Обмежений якісний і кількісний склад мінеральних ресурсів простежується у більшості країн, що розвиваються (недостатня геологічна вивченість території), європейських країнах іЯпонії (невеликі території, виснаження надр).
Інколи країни, які не мають багато видів корисних копалин, лідирують за покладами окремих з них. Наприклад, країни Перської затоки — за нафтою,країни Південно-Східної Азії — олов’яними рудами, Гвінея та Ямайка — бокситами, Марокко і територія Західної Сахари — фосфоритами.
Для господарського використання важливим є поєднання різних корисних копалин на невеликій території, що спрощує переробку ресурсів. Такі поєднання поширені в Південній Африці, Індії, Австралії, Україні. ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ВИДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. Вилученням мінеральної сировини із земних надр займається видобувна промисловість. Розміщення її підприємств і обсяги розробок корисних копалинзалежать від територій їхнього поширення, величини і якості запасів, умоввидобування й транспортування, наявності технологій видобутку і споживачів сировини. Вигідними для освоєння є родовища й басейни корисних копалин із великим обсягом запасів, потужними пластами, що лежать близько доповерхні, високим вмістом корисної речовини. Складні умови видобування танизька якість мінеральних ресурсів призвели до закриття підприємств видобувної промисловості в економічно розвинених країнах. Німеччина та ВеликаБританія різко скоротили видобуток кам’яного вугілля, Франція та Німеччина майже повністю припинили видобуток залізної та алюмінієвої руд. Хочзагальні запаси цих ресурсів у названих країнах доволі значні, але оскількиздешевіло транспортування ресурсів морем, стало вигідніше завозити необхідну мінеральну сировину з інших регіонів (Південної Африки, Австралії, Індії,Бразилії). Водночас удосконалення технологій видобутку і попит на внутрішньому ринку (наприклад, у Китаї) робить економічно вигідною експлуатаціюменших і бідніших родовищ мінеральних ресурсів.
На початку XXI ст. у СІНА відбувся технологічний прорив у видобутку газу і нафти — так звана сланцева революція. Завдяки горизонтальному бурінню сланцевих порід та їх розриву за допомогою закачаної під високим тиском спеціальної рідини, стало можливим видобувати сланцевий газ і сланцевунафту. Це суттєво збільшує запаси цих енергоносіїв і розширює географію їхвидобутку у СІНА та світі. Значний приріст світових запасів нафти відбувсязавдяки долученню ресурсів, що містяться у нафтових пісках Канади і Венесуели. Удосконалення технології отримання цієї нафти (видобуток у кар’єрах нафтового піску і подальше вилучення з нього рідкої нафти) упродовжостаннього десятиліття дало змогу розглядати його як додаткове джерелоенергоресурсів.
Постійна потреба в мінеральних ресурсах при одночасному виснаженні їх запасів на доступних територіях призвели до зміщення видобувної промисловості в райони зі складними природними умовами (на крайню північ,у зону вічної мерзлоти Канади і Росії, у пустелі Китаю, Австралії, африканських країн, гірські райони), а також на шельф Світового океану. Морськінафто- і газовидобувні платформи дають сьогодні понад третину видобуткуцих енергоносіїв.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Як класифікують мінеральні ресурси за використанням?
2. Назвіть країни, що забезпечені майже всіма видами мінеральних ресурсів.Покажіть їх на карті.
3. Наведіть приклади країн, що мають високу забезпеченість окремими видамимінеральних ресурсів.
4. Які країни мають низьку ресурсозабезпеченість? Як вони розв'язують цю проблему?
5. Чому попит на використання мінеральних ресурсів постійно зростає?
Поміркуйте, чому окремі країни, що володіють багатим ресурсним потенціалом, не досягли успіхів в економічному розвитку.
ГЕОГРАФІЧНА ЗАДАЧА
Запаси нафти в усьому світі оцінюють приблизно в 240 млрд тонн (2015 р.). Світовий її видобуток становить 4,36 млрд тонн щороку. Обчисліть, на скільки роківвистачить світових запасів нафти: а) за умов збереження сучасного рівня її видобутку;б) з урахуванням зростання видобутку на 2 % за рік.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Використовуючи дані табл. 2, з'ясуйте: а) на скільки років вистачить країні запасів кам'яного вугілля за умови збереження теперішніх обсягів його щорічного видобутку;б) скільки розвіданих запасів кам'яного вугілля припадає на душу населення в країні:група 1 — Австралії; група 3 — США;група 2 — Україні;група 4 — Казахстані.
Установіть, яка з країн краще забезпечена вугіллям у розрахунку на одну особу.
Таблиця 2
Загальні запаси й видобуток кам'яного вугілля (2013 р.)
Це матеріал підручника Географія 9 клас Бойко, Дітчук