На чому спеціалізуються економічно розвинені країни світу? Які товари на світовий ринок постачає Україна?
Світова чорна металургія. Для сучасної світової чорної металургії характерним є використання нових технологій виплавки металів. Наприклад, безперервне розливання сталі, яке забезпечує економію енергії, скорочення втрат і зростання продуктивності праці. У розвинених країнах з її допомогою отримують 95-100 % усієї сталі.
Підвищення якості також досягається переходом на виробництво сталі в кисневих конверторах і електропечах. Таке виробництво дає метал високої якості, усе це сприяє поширенню міні-заводів у місцях споживання металу і використання металобрухту. Значна кількість мартенівських печей, що виплавляють метал низької якості, залишилася тільки в Україні і Росії.
Виробляти чавун та інші метали із залізної руди поряд з доменним процесом стали методом прямого відновлення з використанням природного газу, а не дорогого та екологічно небезпечного коксу.
НАУКОВІ ДИСКУСІЇ
Світовий ринок чорної металургії зазнає нині великих труднощів. У США, наприклад, навіть заговорили про те, що всі підприємства галузі чорної металургії потрібно зупинити, а в разі потреби імпортувати вироби з інших країн. Проте відмовилися від такого варіанта розвитку подій, адже чорна металургія все ще залишається важливою галуззю практично в усіх країнах світу. Щоправда, нині чорна металургія вже не є форпостом металургійної промисловості, як це було протягом багатьох десятиліть.
Сучасні тенденції розміщення виробництв чавуну, сталі, прокату. Темпи розвитку чорної металургії наприкінці XX та на початку ХХІ ст. істотно сповільнилися. Ця обставина частково пояснюється виробництвом замінників - пластмас, алюмінію, кераміки тощо. Найважливіші центри чорної металургії світу зазвичай приурочені до родовищ сировини з розрахунку на привізне паливо. Прикладом є Кривий Ріг в Україні або Дулут біля озера Верхнього у США. Інший поширений варіант розміщення металургійного виробництва - близькість до родовищ палива, куди доставляється сировина (Рур і Саар у Німеччині або Теміртау в Казахстані). Металургійні центри також виникають і на перетині зустрічних (річкових, морських, залізничних) товаропотоків сировини і палива (Маріуполь в Україні або Чикаго у США).
Металургія може успішно розвиватися і на морських узбережжях або в гирлах великих річок з розрахунку на імпортні сировину і паливо. Так, майже всі європейські країни припинили видобуток своєї залізної руди низької якості, тому комбінати чорної металургії споруджуються в портових містах. Саме на таких засадах виникла металургія Балтимора у США, Бремена і Гамбурга в Німеччині, підприємства чорної металургії Японії та ін.
Нарешті, металургійні центри тяжіють і до споживача, наприклад у районах металомісткого машинобудування.
Найбільші країни-виробники та країни-споживачі чорних металів. Як відомо, одним з головних виробництв чорної металургії є виплавка сталі. За даними світової асоціації виробників сталі (World Steel Association, WTA), найбільше її виробляє нині Китай (понад 800 млн т), частка якого за підсумками 2015 р. становила майже 50 %. Він упевнено випереджає таких традиційних світових виробників, як Японію, Індію і США (мал. 65).
Загалом з початку 90-х років XX ст. у світовому виробництві сталі значно підвищилася роль країн Азії, насамперед Китаю, Республіки Корея, Індії, Туреччини, Тайваню. Нині в цих країнах виплавляється дві третини світового виробництва цього металу.
Якщо найчисленніша за населенням країна світу є лідером за загальним обсягом виробництва сталі, то одна з найменших країн - Люксембург - зберігає лідерство за показником питомої частки. Ця європейська країна посідає 36 місце у світі за обсягами виробництва і частка її на світовому ринку становить лише 0,14 %. Проте країна є лідером за показником кількості сталі, виробленої на душу населення. Тут на кожного жителя країни припадає майже чотири тонни металу, що перевищує показники передових країн більше ніж на три тонни. Також у трійці лідерів за питомою часткою виробництва перебувають Республіка Корея і Тайвань.
Важливим у світовому господарстві також залишається і виробництво чавуну. Найбільшим світовим виробником чавуну є Китай. Разом з ним у десятку головних виробників увійшли Японія, Росія, Індія, Республіка Корея, США, Німеччина, Бразилія, Україна і Тайвань.
Головними експортерами сталевої продукції у світі є: Китай, Японія, Росія, країни ЄС та Україна. Особливо швидко зростає експорт з Китаю, який випередив традиційного лідера - Японію. Україна постачає на експорт більше 80 % виробництва цього металу, що робить її дуже залежною від світової кон’юнктури. Серед імпортерів виділяються США, ЄС і Республіка Корея.
Найбільші країни-виробники та країни-споживачі кольорових металів у світі. Кольорова металургія - одна з важливих галузей сучасної світової економіки. Вона розвивається швидшими темпами, ніж чорна. Так, загальне споживання всіх кольорових металів у даний час перебуває на рівні близько 40 млн т на рік.
Значення цього виробництва багато в чому визначається тим, що кольорові метали мають деякі корисніші, порівняно із чорними металами, влас
тивості - вища тепло- та електропровідність, менша щільність. Крім того, вони дають змогу виробляти велику кількість сплавів, тобто конструкційних матеріалів з наперед заданими властивостями.
Нинішній етап розвитку кольорової металургії світу характеризується зростанням значення вторинної сировини і випереджаючими темпами розвитку металургії рідкісних металів, зокрема стратегічно важливих (титан, кобальт, германій, галій, тантал та ін.). Спостерігається також географічне зрушення галузі (особливо алюмінієвої) у країни, що розвиваються, ближче до джерел сировини, а іноді й до джерел дешевої електроенергії.
З огляду на складну внутрішньогалузеву структуру кольорової металургії, її розміщення відрізняється багатоваріантністю. Переважає сировинна орієнтація (Мідний пояс у Замбії, провінція Шаба в Конго, Урал у Росії та ін.). Має місце також переважно енергетична орієнтація - ближче до центрів, що володіють ресурсами дешевої електричної енергії (так, практично всі могутні алюмінієві заводи тяжіють до великих ГЕС і електростанцій інших типів). Крім того, розміщення виробництв кольорової металургії часто визначається орієнтацією щодо транспортної доступності, а в густонаселених районах - орієнтацією на споживача.
Найбільшими виробниками кольорових металів є країни «Великої сімки», а також Китай, Росія, Індія, Бразилія, Венесуела та ін.
Для кольорової металургії розвинутих країн характерно зростаюча частка вторинної сировини - металобрухту, підвищена увага до виплавки рідкісних металів (титану, магнію, германію - стратегічно важливих для електроніки та інших наукоємних галузей). Сучасною рисою розвитку галузі також є те, що переважна більшість виробництва прокату і готової продукції здійснюється в розвинених країнах, а виплавка первинного металу переміщується у країни, що розвиваються.
У найбільших кількостях у світі виробляють шість основних кольорових металів - алюміній, мідь, цинк, свинець, нікель та олово. На перші чотири метали припадає понад 95 % світового виробництва.
Алюміній. Цього кольорового металу виробляють найбільше (46 млн т) і його виробництво зростає швидше, ніж інших металів. Це пов’язано з корисними властивостями: легкістю, стійкістю до корозії, високою тепло-і електропровідністю.
Сировиною для виробництва алюмінію є боксити. На першій стадії їх переробки виробляють глинозем (окис алюмінію), а на другій - металевий алюміній. Виробництво металу тяжіє до центрів виробництва дешевої електроенергії, в основному гідроелектростанцій.
Найбільшими виробниками бокситів і глинозему є Австралія, Китай, Бразилія, Індія, Гвінея. Вони ж є і найбільшими експортерами.
У виробництві первинного алюмінію в останні десятиліття відбулися великі зміни. Практично весь приріст його забезпечують Китай, Бразилія та Індія. У той же час Японія практично припинила його виплавку, перейшовши на імпорт, а США знижують виробництво.
Головними виробниками первинного алюмінію є Китай, Росія, Канада, Австралія, США, Індія, Бразилія та Норвегія. На ці країни припадає 70 % його світового виробництва. Найбільшими імпортерами є США, Китай і Японія.
Мідь. До першої десятки країн з виробництва мідних концентратів входять п’ять країн, що розвиваються (Чилі, Замбія, Перу, Індонезія, Мексика), з виплавки чорнової міді і рафінованої міді - чотири країни (Чилі, Замбія, Перу, Індонезія). Зауважимо, що основними експортерами рафінованої міді є Чилі, Росія, Канада, Замбія, Перу, Польща, Казахстан, а її основними імпортерами - США, Німеччина, Франція, Італія, Японія, Республіка Корея і Велика Британія.
Свинець і цинк. У видобутку свинцевої і цинкової руд виділяються: Китай (30 % свинцевої і 25 % цинкової), Австралія, США, Перу і Мексика. У виробництві рафінованого свинцю, як первинного, так і вторинного, лідирують Китай (більше третини світового виробництва свинцю та цинку), США, Японія, Канада, Австралія. В експорті виділяються Китай, Канада, Австралія, Перу та Мексика.
Лідерами з видобутку і виплавки нікелю є Росія та Канада. Великими експортерами нікелю є також Австралія та Індонезія. Виробники нікелю на базі імпортованих концентратів - Японія і Норвегія.
Титан у вигляді сплавів є найважливішим конструкційним матеріалом в авіа-, ракето- і в суднобудуванні. Метал застосовується в хімічному виробництві, військовій промисловості (бронежилети, броня), автомобільній галузі, медичній промисловості (протези), спортивних товарах, ювелірних виробах, мобільних телефонах, легких сплавах тощо. На початку ХХІ ст. розробка титанових родовищ велася у 12 країнах: Канаді, Китаї, Норвегії, Австралії, ПАР, США, Індії та ін. Найбільші його виробники: США, Німеччина, Японія, Велика Британія, Франція, Австралія, Казахстан, Україна та ін. Головними споживачами металу є США і країни Західної Європи.
ГОЛОВНЕ
Темпи розвитку світової чорної металургії нині істотно сповільнилися. Проте для сучасних підприємств характерним є використання нових технологій виплавки металів. Металургія успішно розвивається на морських узбережжях або в гирлах великих річок з розрахунку на імпортні сировину і паливо.
Провідними виробниками сталі у світі є Китай, Японія, Індія та США.
Кольорова металургія - одна з важливих галузей сучасної світової економіки. Вона розвивається швидшими темпами, ніж чорна.
Нинішній етап розвитку кольорової металургії світу характеризується зростанням значення вторинної сировини і випереджаючими темпами розвитку металургії рідкісних металів, зокрема стратегічно важливих.
ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ
1. Охарактеризуйте сучасні тенденції, притаманні світовому металургійному виробництву.
2. Розкрийте закономірності розміщення основних виробництв металургії у світі.
3. Наведіть приклади найбільших країн-виробників та імпортерів чавуну і сталі.
4. Наведіть приклади найбільших країн-виробників та імпортерів алюмінію, міді та титану.
5. Яку роль відіграє вторинна сировина для металургії у раціональному природокористуванні?
Використовуючи карти атласу «Металургія», «Електроенергетика», «Паливна промисловість», «Транспорт», визначте перспективний район для будівництва в Європі сучасного металургійного заводу повного циклу.
Це матеріал з підручника Географія 9 клас Пестушко