На яких річках України споруджені гідроелектростанції? Де в Україні розташовані центри видобутку вугілля?
Сучасний стан електроенергетики України. Електроенергетика - це базова галузь економіки України й одна з найстаріших у країні. Вона представлена АЕС, ТЕС, ГЕС, а також електростанціями на поновлювальних джерелах енергії. Усі вони об’єднані лініями електропередач і разом утворюють Об’єднану енергосистему України (ОЕС). Так, ЛЕП Рівненська АЕС - Підстанція «Київська» з напругою 750 кВт дає змогу повноцінно забезпечити потужності для столичного регіону. Одним з найважливіших проектів в Україні є спорудження Південного напівкільця магістральних ліній електропередач 750 кВт. Вона з’єднає між собою Хмельницьку АЕС -Дністровську ГАЕС і Запорізьку АЕС (загальна довжина приблизно 1000 км).
ОЕС України не лише забезпечує енергопостачання власних споживачів, але й взаємодіє з енергосистемами сусідніх країн, здійснюючи експорт та імпорт електроенергії. ОЕС України має електричні зв’язки з енергосистемами Білорусі, Росії, Молдови, а також Угорщини, Румунії, Словаччини й Польщі.
Ще 1878 р. в Києві було встановлено першу електричну машину, а 1890 р. відбувся пуск перших електростанцій в Україні (Київ, Костянтинівка, Катеринослав, Львів). На рубежі 1920-1930-х років було споруджено першу повітряну лінію, створено перші диспетчерські центри та перші енергетичні системи. У 1964 р. сформовано об'єднану енергетичну систему України. У 2011 р. було розпочато інтенсивний розвиток альтернативної енергетики.
В Об’єднану енергосистему України входять ТЕС, АЕС, ГЕС, ГАЕС, а також ТЕЦ, ВЕС і СЕС (мал. 51). Донедавна провідна роль у виробництві електроенергії в Україні належала ТЕС. Проте тимчасова анексія Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і збройний конфлікт на сході України у 2014 році, унаслідок якого зруйновано енергогенеруючі об’єкти та об’єкти електричних мереж, об’єкти вугільної галузі, об’єкти
транспортної та соціальної інфраструктури, зумовили необхідність оптимі-зації паливно-енергетичного балансу України.
Нині понад половину виробництва електроенергії в Україні припадає на АЕС. Збільшуючи виробництво електроенергії АЕС, Україна прагне знизити свою залежність від імпорту дефіцитних марок вугілля. Ще понад 40 % виробленої електроенергії забезпечують ТЕС. Трохи більше 4 % від загального обсягу електроенергії виробляють ГЕС. Щодо СЕС та ВЕС, то їхня частка у виробництві електроенергії на сьогодні не сягає й 1%.
Останніми роками виробництво електроенергії в Україні зменшується. Серед основних причин цього є скорочення попиту на електроенергію серед населення та бюджетних установ через підвищення тарифів, а також скорочення попиту в секторі промисловості через стагнацію важкої промисловості, зокрема металургійного комплексу та машинобудування. Крім того, впливає нестача вугілля енергетичних марок на складах ТЕС.
Теплоелектроенергетика - галузь енергетики, що виробляє електроенергію. Розміщення теплоелектростанцій визначають здебільшого два чинники - наявність паливних ресурсів і споживачів електроенергії. Поблизу джерел палива ТЕС розміщують, якщо економічно вигідніше передавати електроенергію. Якщо ж дешевше перевозити паливо, то ТЕС доцільно розташувати поблизу споживачів. Оскільки паливом для ТЕС є здебільшого вугілля, то великі теплові електростанції побудовано неподалік вугільних басейнів. Серед таких одні з найпотужніших в Україні - Вуглегірська в м. Світлодарськ Донецької області і Запорізька в м. Енергодар Запорізької області (кожна - 3,6 млн кВт), а також Слов’янська в м. Миколаївка Донецької області. Так само ближче до сировини розташовані й досить потужні Придніпровська ТЕС (м. Дніпро) та Криворізька ТЕС, що у м. Зеленодольськ Дніпропетровської області. Є теплові станції і на заході країни, де своєю потужністю вирізняється Бурштин-ська ТЕС, що біля м. Бурштин Івано-Франківської області. Споруджено ТЕС і поблизу великих міст, як-от: Зміївська біля Харкова (с. Слобожанське), Трипільська - неподалік від Києва (м. Українка), Ладижинська -неподалік від Вінниці (м. Ладижин).
ТЕЦ розташовують поблизу великих міст, промислових підприємств, які вони забезпечують електроенергією та теплом. Найбільші ТЕЦ побудовані в Києві, Одесі, Харкові, Миколаєві, Херсоні.
Атомна електроенергетика. Завдання цієї галузі - виробляти електроенергію за допомогою ядерної енергії. Це здійснюють на атомних електростанціях. Україна багата на ядерне паливо, зокрема на уранові руди.
В Україні нині д іє чотири атомні електростанції. За потужністю ядерно-енергетичного потенціалу наша країна входить до першої десятки ядерних держав світу. Найпотужніша не тільки в Україні, а й у Європі атомна електростанція - Запорізька АЕС (у м. Енергодар Запорізької області). Вона виробляє п’яту частину від річного виробництва електроенергії у країні і майже половину від частки українських АЕС.
Наступна за потужністю - Південноукраїнська АЕС (Південноукраїнськ, Миколаївська область), яка щороку забезпечує близько 10 % від загального виробництва електроенергії у країні (мал. 52). Найстаріша в Україні - Рівненська АЕС, що працює з 1980 р. Вона розташована в м. Кузнецовськ Рівненської області. Наймолодша і найменш потужна в Україні - Хмельницька АЕС, що в м. Нетішин Хмельницької області.
Утім, майданчик саме цієї станції залишається найбільш перспективним для розширення об’єктів української атомної енергетики.
В Україні працювала ще одна сумнозвісна АЕС - Чорнобильська. Однак після найбільшої техногенної катастрофи 1986 р., що там сталася, вона була у 2000 р. закрита через небезпеку подальшої експлуатації.
Гідроелектроенергетика. Сумарна встановлена потужність ГЕС України нині становить 8 % від загальної потужності об’єднаної енергетичної системи країни. Середньорічне виробництво електроенергії гідроелектростанціями дорівнює 10,8 млрд кВт/год. Установлено, що економічні та технічні можливості використання гідроенергоресурсів України дорівнюють близько 20 млрд кВт/год, а нині використовується близько 50 %. Програмою розвитку г ідроенергетики на період до 2026 року передбачається підвищення рівня використання в енергетиці гідроенергетичних ресурсів (до 15,5 % загальної потужності енергосистеми), що дасть змогу зменшити паливну складову і залежність країни від імпорту органічного палива.
Більшість ГЕС споруджено на Дніпрі - Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпрогес (найпотужніша) та Каховська ГЕС. Саме на ГЕС Дніпровського каскаду зосереджені основні г ідроенергетичні потужності країни.
Гідроенергетичні ресурси України обмежені, тому їх використовують здебільшого для покриття пікових навантажень діючої енергосистеми. Із цією метою на річках створюють системи ГАЕС. До найбільших з них належать діюча Київська ГЕС - ГАЕС, Канівська ГАЕС, каскад ГЕС -ГАЕС на Дністрі, а також Ташлицька ГАЕС, що на р. Південний Буг.
В Україні ГЕС споруджені переважно на рівнинних річках і водосховищах, і при цьому вони затоплюють великі площі. Значна частина площі водойм, що утворюються, - мілководдя, де в літній час за рахунок сонячної радіації активно розвивається водяна рослинність, відбувається так зване «цвітіння» води. Греблі перешкоджають міграції риб, а багато-каскадні ГЕС уже нині перетворили річки на низку озер, де виникають болота. У цих річках гине риба, а навколо них змінюється мікроклімат, ще більше руйнуючи природні екосистеми.
Відновлювані джерела електроенергії. Нині відновлювані джерела посідають скромне місце в електроенергетиці України. На них припадає лише 1,5 % загальної потужності електростанцій України і менше 1 % виробництва електроенергії. Проте Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р. передбачається збільшити загальну потужність вітрових електростанцій і сонячних електростанцій у кілька разів і досягти рівня 11 % енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у загальній структурі енергоспоживання країни.
Найперспективнішою є сонячна енергія, хоча вона ще й не набула справжнього промислового використання. Це зумовлено тим, що сучасні СЕС після заходу сонця можуть виробляти енергію лише три-чотири години, до того ж спорудження СЕС дуже дорого коштує.
Загалом СЕС працюють у більшості областей України (мал. 53). Однак найперспективнішими регіонами країни для розвитку сонячної енергетики є Кримський півострів та степова Україна. Саме тому значні за потужністю СЕС уже працюють та продовжують будуватися в Херсонській, Миколаївській та Одеській областях. У 2011 р. у Криму поблизу села Ключі Перов-
ської сільської ради було завершено будівництво на той час найпотужнішої у світі сонячної електростанції - Перове. Ще більша за потужністю СЕС нині споруджується у м. Нова Каховка Херсонської області. Загалом в Україні останніми роками розпочало діяти близько 75 СЕС різної потужності.
Нині в Україні активно розвивається так звана мала вітроенергетика. Найсприятливішими регіонами для будівництва ВЕС є гірські області й узбережжя морів, а також Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська і Київська області (мал. 54).
Першу вітроелектростанцію у світі було збудовано в 1931 р. поблизу Севастополя. Найсучасніша та найпотужніша ВЕС України розташована на території Запорізької області поблизу села Приморський Посад. Ботієвська ВЕС входить у п’ятірку найбільших вітроелектростанцій Європи (мал. 55).
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5.1
Позначення на контурній карті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їх розміщення.
ГОЛОВНЕ
Електроенергетика - це базова галузь економіки України й одна з найстаріших у країні. Понад половину виробництва електроенергії в Україні припадає на АЕС.
Значна частка електроенергії в Україні виробляється на ТЕС.
У перспективі зростатиме частка електроенергії, що вироблятиметься за допомогою відновлюваних джерел енергії.
ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ
1. Де і чому збудовані найбільші ТЕС України?
2. Поясніть роль АЕС у виробництві електроенергетики в Україні.
3. Обґрунтуйте потребу у змінах в електроенергетиці України, що відбуватимуться в перспективі.
4. Визначте області - лідери за виробництвом електроенергії в Україні (за Додатком).
Це матеріал з підручника Географія 9 клас Пестушко