Сучасні тенденції розвитку світового господарства. З другої половини XX ст. розвиток світового господарства тісно пов’язаний з науково-технічною революцією (НТР) — глибокими якісними перетвореннями суспільного виробництва під впливом досягнень науки і техніки. Саме таких перетворень і зазнає сучасна світова економіка.
Головною особливістю НТР є швидкий розвиток науки, яка стала важливою сферою діяльності. Адже рівень сучасних наукових розробок визначає поступ людства на шляху до вирішення цілої низки глобальних проблем: екологічної, продовольчої, сировинної, енергетичної та ін. Сьогодні наука перетворилася на безпосередню продуктивну силу, що відіграє важливу роль у виробничих процесах. Тому стрімко розвиваються наукомісткі галузі господарства: електроніка, комп’ютерна техніка, робототехніка, нанотехнології тощо. При цьому дещо зменшується роль традиційних галузей промисловості, як-от: текстильної, вугільної, деревообробної та ін. Отже, унаслідок зростання частки високотехнологічних і наукомістких виробництв змінюється структура виробництва.
Іншою важливою особливістю сучасної економіки є зміна в технічній базі виробництва і технологіях. Це і поява нових конструкційних матеріалів із заздалегідь заданими властивостями, і відкриття та застосування нових джерел енергії (атомної, термоядерної), комп’ютерної та лазерної техніки, і широке використання інформаційних технологій, біотехнологій, робототехніки, ресурсозберігаючих технологій тощо. З одного боку, це значно підвищує продуктивність праці, а з іншого - впливає на зменшення зайнятості працездатного населення.
Дедалі більшого значення набувають природоохоронна техніка і технології, які впливають на зменшення шкідливих викидів або їх запобігання
на основі використання так званої безвідходної технології (технології мінімальних відходів).
У результаті НТР змінюється і територіальна організація виробництва. До середини XX ст. традиційними були такі чинники розміщення виробництва, як наявність сировини, споживача (ринки збуту продукції), джерела енергії, води й особливості географічного положення або транспортної доступності. Відомо, що їх значення не залишалося сталим, змінюючись залежно від галузі, а також у різні історичні епохи.
Сучасний етап науково-технічної революції вносить суттєві зміни до ролі цих традиційних чинників розміщення не лише в окремих країнах, а й в усьому світі. Різко зросло тяжіння виробництва до центрів наукових досліджень, що мають у своєму розпорядженні висококваліфіковані кадри. У країнах ЄС, США, Японії та інших такими центрами є технологічні парки (технопарки). У них для виробництва новітньої наукомісткої продукції використовують тісні зв’язки з університетськими і науково-дослідними центрами. Типовими прикладами подібних парків є Кремнієва долина (США), ІзарВеллі (Німеччина), Цукуба (Японія).
В умовах НТР висока концентрація виробництва нерідко пов’язана з агломераціями та розвинутою інфраструктурою. Прикладом можуть бути потужні промислові регіони високорозвинених країн, як-от: Рейн-Вестфалія у Німеччині, район Великого Лондона в Англії, мегаполіси США та ін. Усі вони є носіями НТР, оскільки володіють висококваліфікованими кадрами, найсучаснішою виробничою та соціальною інфраструктурою, можливостями комплексної переробки відходів виробництва.
Помітна також орієнтація виробництва на дешеву робочу силу, особливо невисокої кваліфікації, що є економічно доцільним. Як наслідок, у країни, що розвиваються, перенесені окремі підприємства легкої промисловості, а також деякі екологічно небезпечні нафтопереробні підприємства і підприємства кольорової металургії, машинобудування.
Отже, НТР помітно впливає на галузеву та територіальну структуру світового господарства. І як наслідок, на початку XXI ст. географічна модель світового господарства набуває ознаки поліцентричності (багато центрів). Так, у світі формуються чотири головні центри наукового прогресу - США (35 % світових витрат на науково-дослідні розробки), Європейський Союз (24 %), Японія і Китай (приблизно по 12 %).
Глобалізація та регіональна економічна інтеграція. У наш час
світове господарство набуває нової якості - важливою формою і одночасно новим етапом розвитку стає глобалізація. За визначенням експертів Міжнародного валютного фонду, цей феномен являє собою зростаючу економічну взаємозалежність країн усього світу. Це є результатом зростаючого обсягу і різноманіття міжнародного переміщення товарів, послуг і світових потоків капіталу, а також завдяки дедалі швидшому поширенню технологій.
Глобалізація є процесом створення світового економічного, фінансового, інформаційного та гуманітарного простору, що зменшує роль державних кордонів на шляху руху інформації, капіталів, товарів, послуг.
Основними чинниками процесу глобалізації є поглиблення міжнародного поділу праці та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій.
При цьому зростає відкритість і взаємозалежність національних господарств. Загальносвітові економічні процеси стають переважаючими, а інноваційна підприємницька діяльність виходить на наднаціональний рівень. Дедалі більше держави змушені орієнтуватися у своїй економічній політиці на загальносвітові тенденції.
Також важливою тенденцією в розвитку сучасної світової економіки є економічне зближення і взаємодія країн на регіональному рівні - міжнародна економічна інтеграція. Ця інтеграція являє собою процес господарського об’єднання країн на основі розвитку стійких зв’язків і розподілу праці між окремими національними господарствами. При цьому можуть утворюватися міждержавні економічні або валютні союзи, асоціації країн-виробників і експортерів сировини, вільні економічні зони та інші форми інтеграційних об’єднань. Прикладом можуть бути інтеграційні економічні процеси в Західній Європі і Північній Америці, що привели до утворення Європейського Союзу (ЄС) та Північноамериканської асоціації вільної торгівлі (НАФТА).
Отже, сучасні світові економічні взаємовідносини проявляються в переході виробництва через національні кордони та інтеграції, привели до посилення взаємозв’язку окремих національних економік, формування глобалізованого світового господарства.
Транснаціональні корпорації (ТНК) та їхній вплив на функціонування міжнародної економіки. Загальновизнано, що ТНК стали на сучасному етапі основною і рушійною силою процесу інтернаціоналізації світової економіки як вшир (глобалізація), так і вглиб (регіоналізація). Це означає, що панування у світовій економіці декількох сотень найбільших ТНК визначає основні пропорції світового виробництва і збуту.
ТНК мають досить тривалу історію. Термін «транснаціональна корпорація» виник ще в 70-х роках XX ст., коли міжнародних виробників усіх країн стали називати транснаціональними. Хоча фірми з ознаками ТНК з’явилися ще кілька століть тому (Muscovy Company (1555 p.), EastIndia Company (1600 p.). Здебільшого це були великі компанії, які впродовж тривалого часу експортували товари на іноземні ринки, а згодом почали створювати свої представництва і філії за кордоном. Однак справжні міжнародні корпорації виникли наприкінці XIX ст.
На початок 40-х років XX ст. у світі їх налічувалося близько 300, а в 2000 р. загальна чисельність ТНК досягла 60 тис. з 508 тис. філій. Станом на кінець 2014 р. у світі налічувалося понад 70 тис. ТНК, що мають понад 700 тис. філій по всьому світу. Головні (керуючі) компанії розташовані переважно в розвинених країнах, а філії - у країнах, що розвиваються.
Отже, за визначенням ООН, ТНЕ - це міжнародні фірми у двох або більше країнах, що здійснюють управління своїми підрозділами з одного або кількох центрів.
При цьому експерти ООН відносять до ТНК ті, які здійснюють будь-яку виробничу діяльність, головне, щоб їх діяльність була винесена за межі національної держави.
Характерними ознаками ТНК є: значні масштаби діяльності, у яку за-діяні практично всі країни світу; величезний матеріальний і фінансовий потенціал; міцні позиції у світовій економіці; територіальна і галузева різноманітність діяльності.
Критеріями віднесення корпорацій до ТНК, визначеними Комісією з ТНК при Економічній і соціальній Раді ООН, є такі: річний обсяг продажу - понад 1 млрд дол. США; наявність філій не менш як у шести країнах; частка іноземних активів не менше ніж 25-30 % від обсягу загальної вартості всіх активів компанії; 20 % зовнішньоекономічних операції здійснюються за межами країни базування.
До таких глобальних ТНК належать американські компанії: «Кока-кола», яка розмістила виробництво у 190 країнах світу, «IBM», що має філії у 124 країнах, «Ексон» з філіями у 100 країнах.
Також великими ТНК є: General Electric (енергетика, США); Vodafone Group (телекомунікації, Велика Британія); Royal Dutch/Shell Group (нафтогазовий сектор, Нідерланди/Велика Британія); British Petroleum Company (нафтогазовий сектор, Велика Британія); Exxon Mobil (нафтогазовий сектор, США); Toyota Motor Corporation (автомобілебудування, Японія); Total (нафтогазовий сектор, Франція); El ectricite De France (ЖКГ, Франція); Ford Motor Company (машинобудування, США).
Apple - американська технологічна компанія з офісом у Купертіно, Каліфорнія (С1ІІА), яка проектує і розробляє побутову електроніку, програмне забезпечення та онлайн-сервіси. До пристроїв, розроблених компанією, належать смартфон iPhone, планшет iPad, персональний комп’ютер Мас, портативний медіаплеєр iPod і розумний годинник AppleWatch.
Творцями Apple є Стів Джобс, Стів Возняк і Рональд Вейн. Компанію заснували 1 квітня 1976 року з метою розробки і продажу персональних комп'ютерів. її було зареєстровано як Apple Computer 1977 року, а перейменовано на Apple 2007 року. Apple - це найбільша у світі компанія в галузі інформаційних технологій за виручкою, найбільша у світі технологічна компанія за обсягом активів і третій найбільший у світі виробник мобільних телефонів.
Світова економічна могутність сконцентрована у 100 найбільших ТНК, на які припадає 22 % світових продажів. Чистий прибуток будь-якої з найбільших ТНК можна співвіднести з річним бюджетом України. При цьому, незважаючи на те, що 2/3 обсягу виробництва ТНК припадає на країни, де розміщені їхні філії, основні прибутки надходять у країни базування ТНК. Це передусім США, Японія, Німеччина і Франція.
Характерною рисою нинішнього стану світової економіки є взаємодія двох тенденцій її розвитку. З одного боку, це посилення національних особливостей економічного розвитку різних країн. З другого боку, чітко проявилася тенденція поглиблення інтернаціоналізації господарського життя і процесів економічної глобалізації. Це і породжує суперечності на основі цих тенденцій, що нерідко виявляються в гострих формах, як-от: міжнародний тероризм, антиглобалістський рух тощо.
Щодо України, то на вітчизняному ринку представлені ТНК: Coca-Cola, PepsiCo, Macdonald’s, Samsung, Toyota, Nestle, Nokia, Metro, Cash&Carry, Hewlett-Packard, British American Tobacco, Shell, Westinghouse та ін. Великі міжнародні промислові концерни, на жаль, практично відсутні. Винятком є Mittal Steel, для якої її українське підприємство «Криворіж-сталь» - це проміжна, а не кінцева ланка виробничого ланцюга.
Формування вітчизняних ТНК має стати одним зі стратегічних пріоритетів державної економічної політики, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності української економіки в умовах глобалізації. Перспективними для формування українських ТНК галузями є військово-промисловий комплекс, машинобудування, авіакосмічна, металургійна і хімічна промисловість, електроніка, легка і харчова промисловість, наукові дослідження, програмування, фінансова, страхова і торговельна сфери.
ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ
Підготуйте виступ до дискусії на теми:
«Чи можна керувати процесом глобалізації?»
«Процес глобалізації для України: більше плюсів чи мінусів?».
ГОЛОВНЕ
Науково-технічна революція (НТР) - це глибокі якісні перетворення суспільного виробництва під впливом досягнень науки і техніки.
Головною особливістю НТР є швидкий розвиток науки, яка стала важливою сферою економічної діяльності.
У результаті впливу НТР зростає частка високотехнологічних і наукомістких виробництв, змінюється галузева і територіальна структури господарства.
Глобалізація являє собою зростаючу економічну взаємозалежність країн усього світу. Транснаціональні корпорації - це міжнародні фірми у двох або більше країнах, що здійснюють управління своїми підрозділами з одного або декількох центрів.
ТНК на сучасному етапі - основна рушійна сила процесу інтернаціоналізації світової економіки; вони визначають основні пропорції світового виробництва і збуту.
ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ
1. Що розуміють під поняттям «науково-технічна революція»?
2. Поясніть, як НТР впливає на територіальну структуру світового господарства.
3. Зазначте, у чому сутність та причини глобалізації світового господарства.
4. Проаналізуйте, як впливають процеси глобалізації на сучасне економічне життя суспільства.
5. Як змінюється територіальна організація виробництва в епоху НТР?
Це матеріал з підручника Географія 9 клас Пестушко