storinka.click

У цьому параграфі ви дізнаєтеся:

• що називають йонним добутком води;

• що таке pH розчину.

У цьому параграфі ви дізнаєтеся:

• про хімічні властивості кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей як електролітів.

1. Хімічні властивості кислот. До найважливіших властивостей кислот як електролітів відносять такі реакції йонного обміну: а) взаємодію з лугами та основами з утворенням солі та води (реакція нейтралізації).

Нагадаємо, реакції обміну — це такі реакції, у ході яких дві складні речовини обмінюються своїми складовими частинами. За теорією електролітичної дисоціації, реакції обміну між електролітами в розчинах — це реакції між йонами, які утворюються внаслідок дисоціації цих електролітів.

У цьому параграфі ви дізнаєтеся:

• як обчислювати ступінь електролітичної дисоціації електролітів.

Ступінь електролітичної дисоціації. Здатність різних електролітів розпадатися, тобто дисоціювати, у водних розчинах на йони не однакова: одні дисоціюють повністю, інші — частково.

У цьому параграфі ви дізнаєтеся:

• які електроліти називають кислотами, основами, солями;

• як дисоціюють багатоосновні кислоти;

• який йон називають Гідроксонієм.

Нагадаємо, що молекули розчинника — води — є полярними. Їх зображують у вигляді диполів, тобто двох протилежно заряджених полюсів — негативного, обумовленого наявністю в молекулах води атома Оксигену, та позитивного — обумовленого наявністю в них атомів Гідрогену.

Що відбудеться, якщо кислоту, наприклад HNO₃, розчинити у воді?

Процес розчинення деяких речовин у воді, зокрема кислот, основ і солей, може супроводжуватися їхньою взаємодією. Унаслідок цього утворюються йони — позитивно та негативно заряджені частинки.

У цьому параграфі ви дізнаєтеся:

• які розрахунки треба виконати, щоб приготувати розчин із кристалогідрату;

• як урахувати вміст кристалізаційної води, визначаючи масу розчинника — води.

У цьому параграфі ви дізнаєтеся:

• що таке густина розчину та як вона залежить від його концентрації.

Густина — це фізична величина, яку визначають для однорідної суміші як відношення її маси до одиниці об’єму.