1. Що таке система? Які системи ви знаєте?
2. З якими інформаційними технологіями ви ознайомились у 5-8-х класах?
3. Що таке авторське право? Що таке плагіат?
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ, ЇХ ВИДИ
Усе життя людини пов’язано з інформаційними процесами. Для збільшення швидкості передавання та опрацювання повідомлень, надійності
їх зберігання людство використовує різноманітні технічні засоби та програмне забезпечення. Для підвищення ефективності реалізації інформаційних процесів різноманітні засоби здійснення цих процесів об’єднують у системи.
Розглянемо як приклад систему продажу квитків на потяги Укрзалізниці. Продаж квитків здійснюється по всій території України і навіть за її межами. Купити квитки можна в касах залізничних вокзалів (мал. 1.10), в автоматах продажу квитків (терміналах) (мал. 1.11), через різноманітні інтернет-сайти (наприклад, сайт Укрзалізниці — http:// www.uz.gov.ua, Приват24 — www. privat24.ua) тощо. Доступ до сайтів продажу квитків мають користувачі комп’ютерів, підключених до Інтер-нету. Зручно купувати квитки з використанням мобільних комп’ютерів — ноутбуків, планшетних комп’ютерів, смартфонів (мал. 1.12).
Термінал (лат. terminus — кінець, кінцева ціль) — комп’ютер, доступ до якого має багато користувачів. Як правило, використовується для введення та виведення даних.
Маршрут (франц. marche — рух і route — шлях) — заздалегідь визначений шлях руху.
Рейс (нім. reisen — подорож) — рух пасажирів або вантажів за визначеним маршрутом.
На сервері Укрзалізниці містяться дані про всі маршрути потягів, види вагонів у кожному з них. Після купівлі квитків відомості про зайняті місця у вагонах потяга надходять до сервера. Кожен новий покупець отримує оновлені дані про наявність вільних місць. Наприклад, ці дані можуть мати вигляд як на малюнку 1.13.
На початковому етапі роботи системи продажу квитків працівники залізниці передають до сервера Укрзалізниці, який містить програму продажу квитків, відомості про заплановані рейси потягів, про кількість вагонів у кожному з них, про тип вагона (плацкартний, купе, люкс, першого чи другого класу тощо) і кількість місць у ньому. Відповідна програма опрацьовує ці дані та зберігає в пам’яті комп’ютера.
Касир, що продає квитки на потяги, надсилає (передає) на вимогу пасажира запит про наявність вільних місць у потягу. У запиті зазначається
маршрут (звідки від’їжджатиме пасажир і до якої станції їхатиме), дату та відомості про потяг (мал. 1.14).
Плацкартний (нім. platz — місце і karte — картка, квиток) вагон — вагон, у якому спальні місця не
ізольовані.
Купе (франц. coupe — двомісна карета) — окреме відділення в пасажирському вагоні на два або чотири спальних місця.
Якщо пасажир не знає точних відомостей про потяг, а тільки дату поїздки, то касир може здійснити кілька запитів до сервера Укрзалізниці, щоб уточнити час поїздки, тип потяга та інші відомості.
Якщо пасажира влаштовує час відправлення, тип вагона, місце у вагоні, то касир подає команду надрукувати квиток. Одночасно з командою до друку до сервера Укрзалізниці надходить повідомлення, що на цей рейс відповідне місце вже зайнято, і програма забороняє продаж квитків на це місце з будь-яких кас, терміналів чи Інтернету. Подібним чином відбувається обмін повідомленнями й тоді, коли пасажир купує квиток з використанням Інтернету або термінала.
Як бачимо, під час роботи системи з продажу квитків на потяги відбуваються різні інформаційні процеси: передавання, опрацювання та зберігання повідомлень.
Сукупність взаємопов’язаних елементів, яка призначена для реалізації інформаційних процесів, називається інформаційною системою.
Інформаційними системами, але вже з іншими завданнями, є система керування польотами літаків, служба прогнозування погоди, бібліотека, служба новин на телебаченні, довідкова система Верховної Ради тощо. Слід зауважити, що інформаційні системи існували давно, тільки інформаційні процеси в них здійснювалися або вручну, або з використанням механічних пристроїв. Застосування комп’ютерної техніки, і особливо комп’ютерних мереж, значно пришвидшило інформаційні процеси в інформаційних системах.
Одним з перших у світі впроваджувати комп’ютеризовані інформаційні системи почав Інститут кібернетики Академії наук України. Під керівництвом його директора, академіка Віктора Михайловича Глушкова
(1923-1982) (мал. 1.15), було розроблено автоматичні системи управління виробництвом і впроваджено їх на ряді металургійних комбінатів України, на Львівському телевізійному заводі
«Електрон» та інших підприємствах. В.М. Глушков говорив: «Навряд чи можна сумніватися, що в майбутньому значна частина закономірностей навколишнього світу буде пізнаватися та використовуватися автоматичними помічниками людини. Але настільки ж безсумнівно й те, що все найважливіше у процесах мислення та пізнання завжди належатиме людині».
Розглянемо різні види інформаційних систем.
За рівнем автоматизації інформаційні системи можна розподілити так:
• ручні — усі інформаційні процеси реалізуються людиною без застосування будь-яких технічних засобів (у наш час такі інформаційні системи майже не застосовуються);
• автоматизовані — у реалізації інформаційних процесів беруть участь як людина, так і технічні засоби (на сьогодні такі інформаційні системи найпоширеніші, причому технічними засобами найчастіше є комп’ютери різної потужності);
• автоматичні — реалізація інформаційних процесів відбувається без участі людини (людина бере участь у роботі такої інформаційної системи лише на етапі її підготовки до роботи і на етапі аналізу отриманих результатів).
АПАРАТНЕ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
Основними складовими комп’ютеризованих інформаційних систем є технічні пристрої, що використовуються для передавання, зберігання та опрацювання повідомлень, й комп’ютерні програми, під керуванням яких здійснюються всі названі інформаційні процеси. Ці складові й забезпечують роботу інформаційних систем, узагальнену схему яких подано на малюнку 1.16.
З призначенням основних комп’ютерних пристроїв і класифікацією програмного забезпечення комп’ютерів ви ознайомились у 8-му класі.
ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
У зв’язку зі стрімким підвищенням ролі інформаційних процесів у житті суспільства вважають, що сучасне суспільство з індустріального, у якому основну роль відігравало виробництво товарів і послуг, поступово перетворюється в інформаційне, у якому головну роль відіграє інформація. Характерними ознаками інформаційного суспільства є:
• збільшення ролі інформації в житті суспільства;
• зростання темпів створення інформаційних комунікацій і надання інформаційних послуг;
• створення глобального інформаційного простору, який забезпечує доступ до світових інформаційних ресурсів, ефективну взаємодію людей, задовольняє потребу людей в інформаційних продуктах і послугах. Інформаційні ресурси є одним з основних продуктів діяльності інформаційного суспільства. Розрізняють традиційні інформаційні ресурси, до яких належать друковані книжки, газети, журнали, картини, карти тощо, а також електронні інформаційні ресурси. До останніх належать будь-які дані, подані у вигляді комп’ютерних файлів — текстових, графічних, звукових, відео, файлів комп’ютерних програм, архівів тощо.
ПОНЯТТЯ ПРО ІНФОРМАЦІЙНУ КУЛЬТУРУ, ІНФОРМАЦІЙНУ ГРАМОТНІСТЬ, ІК-КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Для того щоб бути успішним в інформаційному суспільстві, потрібно мати певний рівень інформаційної грамотності та інформаційної культури.
Інформаційна грамотність передбачає наявність в особистості знань, умінь і навичок, які дають їй змогу знаходити потрібні джерела відомостей, використовуючи оптимальні й ефективні алгоритми пошуку; критично оцінювати знайдені відомості й ефективно їх опрацьовувати та використовувати для особистих і професійних (навчальних) цілей; доцільно та ефективно застосовувати в ході реалізації інформаційних процесів сучасні інформаційно-комунікаційні технології.
Інформаційна культура включає в себе поняття інформаційної грамотності. У свою чергу, інформаційна культура є складовою загальної культури особистості.
Інформаційна культура, крім зазначених компонентів інформаційної грамотності, передбачає розуміння особистістю ролі інформаційних процесів у розвитку суспільства, знання та дотримання етичних норм і законодавства у сфері інформаційних технологій.
Інформаційна грамотність та інформаційна культура тісно пов’язані з поняттям інформаційно-комунікаційної компетентності. Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, інформаційно-комунікаційна компетентність (ІК-компетентність) — це доцільне використання учнем інформаційно-комунікаційних технологій та відповідних засобів для виконання особистих і суспільно значущих завдань.
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО
Інтелектуальна власність — це власність на результати інтелектуальної та творчої діяльності. Об’єктами інтелектуальної власності (результатами інтелектуальної та творчої діяльності) згідно із законодавством України є:
• літературні та художні твори;
• комп’ютерні програми;
• бази даних;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• наукові відкриття;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• раціоналізаторські пропозиції;
• сорти рослин, породи тварин;
• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
• комерційні таємниці
тощо.
На об’єкти інтелектуальної власності розповсюджується авторське право. Авторське право — це право на:
• зазначення імені автора (або заборона зазначення) на створеному об’єкті та його примірниках;
• вибір псевдоніма та зазначення його замість справжнього імені автора на створеному об’єкті та його примірниках;
• збереження цілісності створеного об’єкта та на заборону будь-якої його зміни;
• дозвіл (заборону) використовувати (друкувати, копіювати, перекладати, виконувати, демонструвати тощо) об’єкт іншим особам
тощо.
Використання об’єкта інтелектуальної власності без відповідного дозволу автора є порушенням авторських прав і переслідується відповідно до законодавства України. Такими порушеннями можуть бути:
• незаконне (без відповідної ліцензії) використання комп’ютерних програм;
• розповсюдження малюнків, фотографій, музичних і літературних творів без дозволу автора;
• використання у власних творах, рефератах, наукових роботах тощо фрагментів з наукових, літературних, музичних творів, кіно- та відеофільмів, фотографій, малюнків без посилання на їх авторів.
Крім правових норм, у середовищі користувачів комп’ютерів уже доволі давно застосовується ряд етичних норм. Одним з перших етичні питання щодо використання комп’ютерної техніки розглянув американський учений, засновник кібернетики Норберт Вінер ще в 60-х роках XX ст. У подальшому його ідеї розвивали різні вчені та спільноти в галузі інформаційних технологій. Так, Асоціація комп’ютерної техніки (Association for Computing Machinery — скорочено ACM) зі Сполучених Штатів Америки розробила власний Кодекс етики і професійної поведінки. Серед основних положень кодексу такі:
• спрямовувати свою діяльність на користь суспільства та добробут людей;
• не завдавати шкоди іншим;
• бути чесним, заслуговувати на довіру інших;
• забезпечувати дотримання прав власності, включаючи авторські права;
• захищати інтелектуальну власність;
• поважати конфіденційність і права інших людей;
• не використовувати комп’ютерну техніку на шкоду іншим;
• сприяти громадському розумінню ризиків, пов’язаних з використанням комп’ютерної техніки
тощо.
Зазначені положення передбачають, що користувачі комп’ютерних систем не ображають інших, не створюють перешкод у їх роботі, не відкривають файли, не призначені для спільного користування, не використовують привласнені програми, не видають чужі малюнки, тексти, фотографії за свої тощо.
Дотримання етичних норм є добровільним, але свідоме їх виконання є свідченням високого рівня культури особистості.
Сукупність взаємопов’язаних елементів, яка призначена для реалізації інформаційних процесів, називається інформаційною системою.
За рівнем автоматизації інформаційні системи можна розподілити на: ручні, автоматизовані та автоматичні.
Основними складовими комп’ютеризованих інформаційних систем є технічні пристрої, які використовуються для передавання, зберігання та опрацювання повідомлень, та комп’ютерні програми, під керуванням яких здійснюються всі названі інформаційні процеси.
Сучасне суспільство з індустріального, у якому основну роль відігравало виробництво товарів і послуг, поступово перетворюється в інформаційне, у якому головну роль відіграє інформація.
Інформаційна грамотність передбачає наявність в особистості знань, умінь і навичок, які дають змогу їй знаходити потрібні джерела відомостей, використовуючи оптимальні й ефективні алгоритми пошуку; критично оцінювати знайдені відомості й ефективно їх опрацьовувати та використовувати для особистих і професійних (навчальних) цілей; доцільно та ефективно застосовувати в ході реалізації інформаційних процесів сучасні інформаційно-комунікаційні технології.
Інформаційна культура, крім зазначених компонентів інформаційної грамотності, передбачає розуміння особистістю ролі інформаційних процесів у розвитку суспільства, знання та дотримання етичних норм і законодавства у сфері інформаційних технологій.
Інформаційно-комунікаційна компетентність (ІК-компетентність) — це доцільне використання учнем інформаційно-комунікаційних технологій та відповідних засобів для виконання особистих і суспільно значущих завдань.
Інтелектуальна власність — це власність на результати інтелектуальної та творчої діяльності. Використання об’єктів інтелектуальної власності без відповідного дозволу автора є порушенням авторських прав і переслідується відповідно до законодавства України.
Крім правових норм, у середовищі користувачів комп’ютерів уже доволі давно застосовується ряд етичних норм, дотримання яких є свідченням високого рівня культури особистості.
Дайте відповіді на запитання
1°. Що таке інформаційна система?
2*. Які інформаційні процеси реалізуються в системі продажу залізничних квитків? Які інформаційні технології при цьому реалізуються?
3°. Які види інформаційних систем ви знаєте?
4*. До якого типу інформаційних систем належить система продажу залізничних квитків? Відповідь обґрунтуйте.
5*. Що таке апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи? Яке, на вашу думку, апаратне забезпечення використовується в системі продажу залізничних квитків?
6*. Які якості особистості передбачає інформаційна грамотність?
7*. Які якості особистості передбачає інформаційна культура?
8°. Що таке інформаційно-комунікаційна компетентність учня?
9*. Чи володієте ви інформаційною грамотністю? Відповідь обґрунтуйте.
10 *. Що таке інтелектуальна власність? Назвіть об’єкти інтелектуальної власності.
11*. Що таке авторське право? Які дії передбачають під час захисту авторських прав?
12*. Укажіть етичні норми, яких слід дотримуватися під час роботи з комп’ютером. Чи дотримуєтеся ви їх?
Виконайте завдання
1*. Відділення одного з банків розміщені в кожному з районів України. Банк має мережу терміналів для видачи готівки, оплати за користування мобільними телефонами та побутових послуг тощо. Опишіть, чи є структура банку інформаційною системою. Якщо так, то визначте апаратні засоби, які використовуються для забезпечення її роботи.
2*. Визначте, що з наведеного нижче є інформаційними системами:
а) кулінарна книга;
б) регулювальник руху автомобільного транспорту;
в) датчик температури навколишнього середовища;
г) система забезпечення безпеки авіаційних польотів;
д) міська телефонна довідкова служба.
Відповідь обґрунтуйте.
3*. Опишіть роботу шкільної бібліотеки як інформаційної системи.
4*. Знайдіть в Інтернеті три різних означення інформаційного суспільства. Складіть порівняльну характеристику цих означень. Визначте, яке з них, на вашу думку, більш повне.
5*. За матеріалами пункту складіть схему складових інформаційної культури.
6*. Підготуйте за матеріалами законодавства України повідомлення про об’єкти, які не є об’єктами авторського права.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 «Освітні інформаційні ресурси та системи»
Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.
1. Знаходження текстових освітніх ресурсів в Інтернеті
1. Знайд іть в Інтернеті повний текст Біблії у перекладі П.О. Куліша та І.П. Пулюя.
2. Збережіть знайдений текст у папці Освітні ресурси\Текст у власній папці.
3. Відкрийте файл Біблії в текстовому процесорі та знайдіть Притчу про блудного сина.
4. Скопіюйте текст притчі до нового текстового файла. Відформатуйте текст і збережіть файл у папці Освітні ресурси\Текст у файлі Притча про блудного сина.
2. Знаходження графічних освітніх ресурсів в Інтернеті
1. Знайдіть в Інтернеті репродукцію до Притчі про блудного сина нідерландського художника Рембрандта.
2. Збережіть знайдений графічний файл у папці Освітні ресурси\ Графіка у власній папці.
3. Знаходження мультимедійних освітніх ресурсів в Інтернеті
1. Знайдіть в Інтернеті навчальні відеозаписи до теми Магнітні явища. Наприклад, на сайті YouTube.
2. Складіть у текстовому редакторі каталог з 5-6 відеозаписів із цієї теми. Збережіть у папці Освітні ресурси\Текст у файлі каталог.
3. Скачайте один з відеофрагментів до папки Освітні ресурси\Відео.
4. Перегляньте збережений файл.
Це матеріал з підручника Інформатика 9 клас Ривкінд