Матеріал параграфа допоможе вам:
порівняти природні та синтетичні органічні сполуки;
довідатись про стійкі органічні сполуки-забруднювачі, які завдають шкоди довкіллю і живим організмам;
переконатись у важливості охорони довкілля від шкідливих органічних сполук промислового походження.
Природні та синтетичні органічні сполуки. У природі трапляється багато органічних сполук. Частина їх (переважно вуглеводні) міститься в горючих копалинах: нафті, природному та супутніх газах — нафтовому і вугільному. Інші органічні сполуки, насамперед оксигеновмісні, є в живих організмах. Це — карбонові кислоти, жири, білки, вуглеводи, вітаміни, рослинні барвники, багато інших речовин.
Синтетичними органічними сполуками називають сполуки, яких немає в природі; їх добувають за допомогою хімічних реакцій на заводах і в лабораторіях. Хімічна промисловість випускає багато розчинників, полімерів, синтетичних волокон, пластмас, засобів боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, лаків, фарб. Усі ці речовини та матеріали містять органічні сполуки або складаються лише з них. Їх виробництво у світі невпинно зростає.
Органічні сполуки і довкілля. При відмиранні живих організмів органічні речовини, які містилися в них, зазнають окиснення, розкладу, інших перетворень, кінцевими продуктами яких є вуглекислий газ, вода, азот тощо. Багато синтетичних органічних сполук досить стійкі й не розкладаються в природних умовах протягом тривалого часу. Такі речовини вкрай негативно впливають на живі організми; їх потрапляння в навколишнє середовище, як правило, завдає непоправної шкоди.
Земна поверхня і гідросфера забруднюються залишками полімерів і пластмас (мал. 99), нафтопродуктів. Від токсичних органічних речовин промислового походження потерпає флора й фауна озер і річок.
Речовини, що утворюються при згорянні полімерів або пального, забруднюють повітря (мал. 100), а галогенопохідні вуглеводнів руйнують захисний озоновий шар. Навіть незначні кількості деяких органічних сполук, потрапляючи в організм, негативно впливають на здоров’я, спричиняють алергії, отруєння, серйозні захворювання.
Серед причин надходження синтетичних органічних сполук у навколишнє середовище — недосконалі технологічні процеси на хімічних підприємствах, нестача або неефективність заходів із переробки та знешкодження цих речовин, їх неналежне використання та зберігання.
Проблема стійких органічних забруднювачів. Шкідливі органічні сполуки, які не зазна
ють хімічних перетворень у природних умовах або дуже повільно реагують із речовинами довкілля, називають стійкими органічними забруднювачами (скорочене позначення — СОЗ). До цих сполук зараховують хлоропохідні вуглеводнів (продукти часткового або повного заміщення атомів Гідрогену в молекулах вуглеводнів на атоми Хлору), отрутохімікати для сільського господарства, діоксини, фурани, деякі основні та побічні продукти хімічних виробництв. Список СОЗ періодично розширюється.
Препарат зі скороченою назвою ДДТ ще кілька десятків років тому широко використовували проти комах-шкідників. Нині цю речовину зараховано до СОЗ; її виробництво в багатьох країнах заборонено. Те, що сполука є дуже стійкою, підтверджують дані вчених про виявлення її слідів в Антарктиді внаслідок перенесення речовини вітрами та водою з різних континентів.
Розвинуті країни координують свої зусилля, спрямовані на подолання негативного впливу СОЗ на довкілля. У 2001 р. на міжнародній конференції в Стокгольмі було ухвалено конвенцію про стійкі органічні забруднювачі. Конвенцію підписали понад 150 країн, у тому числі й Україна. У цьому документі передбачено проведення таких заходів:
• заміна СОЗ іншими речовинами, що не завдають шкоди живим організмам, навколишньому середовищу і здатні досить швидко перетворюватися на безпечні речовини;
• обмеження або припинення виробництва та використання СОЗ;
• вилучення СОЗ із промислових викидів і стоків, відпрацьованих газових сумішей;
• переробка залишків раніше вироблених СОЗ та різних відходів, які містять ці речовини (мал. 101).
Деякі СОЗ можуть бути компонентами засобів «побутової хімії». Кожна людина повинна дотримуватися правил поводження з такими хімікатами; ці правила вказано на упаковках. Залишки хімікатів не можна викидати будь-де, потрібно добре їх запаковувати і здавати в спеціальні пункти.
ВИСНОВКИ
Серед органічних речовин розрізняють природні та синтетичні речовини.
Багато синтетичних органічних сполук завдають шкоди довкіллю, негативно впливають на живі організми. Особливу небезпеку становлять стійкі органічні забруднювачі (СОЗ).
У багатьох країнах реалізуються заходи з ліквідації або обмеження виробництва і використання СОЗ.
Дуже важливим для кожної людини є дотримання правил поводження з побутовими хімікатами.
243. Знайдіть в інтернеті або довідниках відомості про органічні кислоти, які трапляються в рослинному і тваринному світі. Складіть таблицю, в якій наведіть назву кожної кислоти та її місцезнаходження.
244. У переліку СОЗ є речовини, назви яких доповнено термінами «пестицид», «фунгіцид», «інсектицид». Дізнайтеся в інтернеті або інших джерелах інформації про зміст кожного терміна.
245. Останнім часом у деяких країнах заборонено виготовляти й використовувати в торговельній мережі поліетиленові пакети. Чому, на вашу думку, це сталося? Чим найкраще замінити такий пакувальний матеріал?
246. Скориставшись інтернетом, з'ясуйте, яких правил потрібно дотримуватися при застосуванні на присадибній ділянці хімічного засобу для боротьби зі шкідниками овочевих культур.
247. Сполука, що належить до СОЗ, утворена трьома елементами — Карбоном, Гідрогеном і Хлором. Яка її формула, якщо кількість атомів кожного елемента в молекулі сполуки однакова, а молярна маса становить 291 г/моль?
Це матеріал з підручника Хімія 9 клас Попель, Крикля