Матеріал параграфа допоможе вам:
дізнатися про склад молекули гліцерину (гліце-ролу);
з'ясувати властивості гліцерину; відрізняти гліцерин від етанолу; довідатися про застосування гліцерину.
Гліцерин (гліцерол). У повсякденному житті іноді використовують спирт, хімічна назва якого — гліцерол, а тривіальна — гліцерин1.
Молекула гліцерину, на відміну від молекули етилового спирту, містить три атоми Карбону і три гідроксильні групи. Для того щоб вивести формулу цієї сполуки, запишемо структурну формулу молекули пропану С3Н8
Цікаво знати
Гліцерин було вперше добуто у 1779 р.
і замінимо в ній три атоми Гідрогену (по одному біля кожного атома Карбону) на три ОН-групи (мал. 73). Отримаємо структурну формулу молекули гліцерину
і хімічну формулу С3Н5(ОН)3.
Гліцерину в природі немає, але похідні цього спирту — жири — дуже поширені в рослинному і тваринному світі.
Назви походять від грецького слова glykys — солодкий.
Властивості. Гліцерин — безбарвна в’язка рідина без запаху (мал. 74), солодка на смак. Сполука трохи важча за воду (густина гліцерину — 1,26 г/см3), змішується з нею в будь-яких співвідношеннях з утворенням розчину. Гліцерин може вбирати вологу (до 40 % від своєї маси). Таку властивість речовини називають гігроскопічністю1.
Гліцерин кипить, розкладаючись, при +290 °С, тобто за вищої температури, ніж етанол. Це й зрозуміло, бо водневих зв’язків у гліцерині значно більше: його молекула містить три гідроксильні групи, а молекула етанолу — лише одну.
Якщо невелику кількість гліцерину налити в порцелянову чашку, нагріти і підпалити, то він горітиме майже безбарвним полум’ям (мал. 75).
Напишіть рівняння реакції горіння гліцерину.
Виявити гліцерин у розчині можна за допомогою його реакції з купрум(ІІ) гідроксидом (етанол не взаємодіє із цією сполукою). Спочатку змішують у склянці розчини купрум(ІІ) сульфату і лугу, а потім добуту суміш з осадом купрум(ІІ) гідроксиду додають у пробірку з розчином гліцерину. Куп-рум(ІІ) гідроксид, взаємодіючи з гліцерином у лужному середовищі, розчиняється, й утворюється темно-синій розчин продукту реакції (мал. 76).
Добування і застосування. Гліцерин добувають у промисловості переважно із жирів (§ 30).
Гліцерин є компонентом мила, зубних паст, косметичних засобів, лікарських препаратів (мал. 77). Його додають у деякі харчові продукти для надання їм солодкого смаку.
У значній кількості гліцерин використовують для виробництва нітрогліцерину — вибухової речовини, з якої виготовляють динаміт і порох.
ВИСНОВКИ
Гліцерин С3Н5(ОН)3 — один із важливих спиртів. Це безбарвна в’язка рідина із солодким смаком, без запаху. Сполуку можна виявити за допомогою реакції з купрум(ІІ) гідроксидом.
Гліцерин добувають із жирів. Його використовують у виробництві косметичних засобів, лікарських препаратів, нітрогліцерину, іноді — у харчовій промисловості.
202. Поясніть, чому гліцерин:
а) має високу в'язкість;
б) необмежено розчиняється у воді.
203. За допомогою якого досліду можна відрізнити гліцерин від етилового спирту?
204. Обчисліть масову частку гліцерину у водному розчині, якщо молекул води в ньому у 8 разів більше, ніж молекул гліцерину.
Це матеріал з підручника Хімія 9 клас Попель, Крикля