Наведіть конкретні приклади використання машин та устаткування в сільському господарстві, промисловості, на транспорті.
Що є основною сировиною для виробництва машин та устаткування?
РОЛЬ МАШИНОБУДУВАННЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ. Багато видів виробничої діяльності зі створення різноманітних машин та устаткування для господарства і населення об’єднують в одну групу — машинобудування. Цейтермін з’явився у XIX ст., хоча виробництво машин виникло під час промислової революції, що розпочалася століттям раніше. Письмові згадки про створення і застосування перших машин та механізмів знаходять в архівах різнихсуспільств стародавнього світу (наприклад, Архімедів гвинт для підніманняводи) і середньовіччя. Прості машинні механізми (годинники, зброя, ходовічастини млинів тощо) здавна виробляли в ремісничих майстернях для місцевих потреб. І лише з початком промислової революції, символом якої ставуніверсальний паровий двигун Джеймса Ватта (1775 р.), виробництво машинта устаткування, а згодом іншої промислової продукції набуло небувалихмасштабів. Цьому також сприяли успіхи металургійної промисловості, яказабезпечувала машинобудівні підприємства новими якісними сортами сталіта інших металів.
Розвиток машинобудування пов’язаний з науковими і технічними досягненнями, а винаходи в науці й техніці своєю чергою неможливі без нового обладнання, виробленого на підприємствах машинобудування. Промислова революція згодом продовжилася новими етапами — машинно-технічною,науково-технічною, технологічною, інформаційною революціями. Запровадження сучасних новітніх технологій, насамперед інформаційних, стрімкозмінює машинобудівні виробництва: те, що вчора вважали новим, сьогодніпоступається новішому, щоб завтра стати застарілим. Звичайно, поряд з оновленими підприємствами продовжують працювати заводи і фабрики, які мають традиційне технологічне оснащення, допоки таке виробництво вважаютьефективним.
Отож машинобудування є провідною складовою частиною промисловості, яка визначає науково-технічний прогрес, забезпечує технічне переорієнтування економіки, інтенсифікацію і підвищення ефективності всього суспільноговиробництва. Машинобудування — своєрідний індикатор, що вказує на загальний рівень соціально-економічного розвитку країни: що більший асортимент продукції воно виробляє, що міцніші його позиції на міжнародномуринку, то вищий рівень розвитку країни та її обороноздатність. В економічнорозвинених країнах на продукцію машинобудування припадає близько 40 %обсягу промислового виробництва, а в нових індустріальних країнах — навітьбільше, бо саме машинобудування стало основою їх індустріалізації. У країнах, що розвиваються, і в багатьох постсоціалістичних країнах перехідноїекономіки (зокрема й Україні) позиції цієї галузі значно слабші.
СКЛАД МАШИНОБУДУВАННЯ. Сучасне машинобудування — це складна сукупність виробництв різних видів. Сьогодні їх налічують кілька сотень іїхня кількість постійно зростає за рахунок розділення наявних і появи новихвиробництв. Наприклад, понад три десятиліття тому у світовій промисловості
взагалі не було виробництва комп’ютерів і периферійного обладнання, а сьогодні це сукупність понад десятирізних виробництв, без продукції якихсучасна людина не уявляє свого життя.Виробництво засобів мобільного зв’язку з’явилося ще пізніше.
За класифікацію, яка прийнята у статистиці ООН і багатьох країнах світу (зокрема в Україні), усі машинобудівні виробництва об’єднують у п’ятьгруп (мал. 121). Кожна група складається з кількох вужчих, що можутьоб’єднувати десятки інших. Такимигрупам є виробництва: 1) комп’ютерів,електронної та оптичної продукції;2) електроустаткування; 3) машин іустаткування (загального й спеціального призначення); 4) автомобілів,причепів і напівпричепів; 5) іншихтранспортних засобів і обладнання.
За іншою класифікацією у машинобудуванні вирізняють виробництва важкого, загального, середнього і точного машинобудування.
До машинобудування інколи зараховують також металообробку, ремонт машин і обладнання. Металообробкавключає первинну обробку металу і виробництво заготовок.
Незважаючи на різну продукцію, яку виробляють підприємства машинобудування, їх технологічні процесиподібні. Потужні заводи важкого, загального й середнього машинобудування мають здебільшого чотири основніцехи: ливарний, ковальсько-пресовий,механічний та складальний. У першому з металу відливають деталі, у другому — деталі штампують або кують із
прокату чи злитків, у третьому — їх обробляють, а в четвертому — складають готові вироби.
На сучасних машинобудівних заводах чимало процесів виконують роботи. Є приладобудівні, автомобілебудівнізаводи, де автоматизовані практичновсі операції. Роботи здатні виконуватибагато функцій більш ефективно, ніжлюди (мал. 122).
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА КООПЕРУВАННЯ В МАШИНОБУДУВАННІ. Продукція машинобудування складається з багатьох деталей і агрегатів. Виготовити їх наодному заводі інколи неможливо: простіше й дешевше випускати окремі деталіна різних підприємствах, тому машинобудівні заводи мають здебільшого вузькуспеціалізацію. Для випуску готової продукції підприємства встановлюють коопераційні зв’язки (постачання деталей, комплектуючих матеріалів, сировини).Такими зв’язками можуть бути охоплені десятки, а іноді й сотні підприємств.
Спеціалізація машинобудування проявляється не лише у відокремленні виробництв, а й у чіткому поділі праці між підприємствами в межах одноговиробництва. Наприклад, у вагонобудуванні одні заводи випускають важківантажні вагони, інші — м’які пасажирські, ще інші — вагони для метрополітену. Унаслідок поділу праці в машинобудуванні встановилася така спеціалізація (мал. 123):
1) предметна — спеціалізація на кінцевій готовій продукції (найбільшпоширена в енергетичному, транспортному, сільськогосподарському машинобудуванні, на підприємствах якого виробляють значну частину комплектуючих і кінцевий виріб; характерна для складальних підприємств);
2) подетальна (вузлова) — випуск окремимипідприємствами вузлів, агрегатів, призначенихдля кінцевої продукції на інших складальнихпідприємствах, наприклад коробок передач,двигунів в автомобілебудуванні;
3) технологічна (постадійна) — виробництво ливарних, ковальсько-пресових виробів,які постачають для подальшої обробки на іншімашинобудівні підприємства.
Кооперування в машинобудуванні об’єднує підприємства що взаємодіють, які розташованіабо на певній відносно невеликій території, абож у різних регіонах країни чи різних країнах.Таким чином виникають локальні машинобудівні кущі, у яких різні спеціалізовані заводиспільно беруть участь у випуску готової продукції. Прикладами можуть бути автомобілебудівні
кущі, які сформувалися навколо міст Дірборн (США) і Тойота (Японія).У цих містах розташовані складальні підприємства відповідно компаній«Форд» і «Тойота». Водночас у рамкахїхньої діяльності, як і багатьох іншихТНК, формуються коопераційні зв’язки з постачання деталей, вузлів, агрегатів між власними підприємствами,що розташовані в різних країнах.
ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ. Розміщення підприємств машинобудування практично не залежать від природних умов і ресурсів, оскільки їхня продукція має широке коло споживачів. Тому машинобудування розвинене в усіх регіонах світу. Відмінності полягають у рівнях розвитку та наборімашинобудівних виробництв, їх значенні в різних країнах. В одних вони визначають спеціалізацію, в інших — задовольняють лише місцеві потреби.
Важливим у розміщенні підприємств є наявність кваліфікованої робочої сили, наукових центрів, споживача. Машинобудування є найбільш трудомісткою й наукомісткою галуззю промисловості. Особливо це стосуєтьсяприладобудування, електротехнічної та аерокосмічної промисловості, іншихвиробництв, що випускають складну техніку. Постійно зростають вимоги докваліфікації робочої сили, рівня її виробничої культури. Наукомісткі виробництва зорієнтовані на центри наукових досліджень і розробок.
Близькість до сировини (місць виробництва металу) важлива лише для окремих підприємств важкого машинобудування (що виготовляють металургійне, гірничо-шахтне устаткування тощо). На розміщення підприємств,які випускають важкотранспортабельну продукцію, впливає близькістьспоживача, а чинником розміщення складальних підприємств, що маютьрозгалужені коопераційні зв’язки з іншими центрами, є вигідність економіко-географічного (особливо транспортного) положення.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Яка роль машинобудування в сучасному світовому господарстві?
2. Назвіть групи машинобудівних виробництв. Доведіть, що їх склад розгалужений.
3. Які головні чинники розміщення машинобудівних виробництв?
4. Яку роль відіграють спеціалізація й кооперування в машинобудуванні?
5. Розкажіть, які чинники впливають на розміщення підприємств важкого машинобудування.
6. Чому у розміщенні підприємств машинобудування важливою є орієнтація на наявність кваліфікованої робочої сили?
Поміркуйте, які машинобудівні виробництва розвиваються найбільш динамічно.
Це матеріал підручника Географія 9 клас Бойко, Дітчук