Поміркуйте, з якими виробництвами рослинництва (вирощуванням яких культур) тісно пов'язаний розвиток тваринництва.
СКЛАД ТВАРИННИЦТВА. Тваринництво забезпечує людей цінними висококалорійними продуктами харчування (м’ясом, молоком, яйцями), а промисловість — сировиною (вовною, шкірами, пір’ям), яку використовують для виробництва одягу, взуття, інших товарів. Воно нерідко є показником рівнярозвитку господарства країни. Для економічно розвинених країн характернеінтенсивне, механізоване тваринництво, що базується на вироблених кормах. Головними його напрямами є скотарство, свинарство і птахівництво, які тісно зв’язані з переробними виробництвами харчової промисловості (мал. 44).Доволі часто галуззю спеціалізації тваринництва розвинених країн є й вівчарство. У більшості країн, що розвиваються, тваринництво орієнтується на природні пасовища,має екстенсивний характер і м’ясний напрямрозвитку.
Скотарство (розведення великої рогатої худоби) є одним з основних видів виробництву тваринництві. Світовими лідерами з найбільшим поголів’ям великої рогатої худоби є розвинені країни і країни, що розвиваються (мал. 43).Але особливості господарювання в них суттєво відрізняються. Інтенсивне молочне і м’я-со-молочне скотарство поширене в лісовій,лісостеповій і степовій зонах помірного поясу(США, Канада, Франція, Велика Британія,Німеччина, Польща, Україна, Росія).
М’ясний екстенсивний напрям розвивається в посушливих районах помірного, субтропічного й субекваторіального поясів (Казахстан, Аргентина, Мексика,Австралія, Ефіопія). Світовим лідеромз поголів’я великої рогатої худоби є Індія, де з релігійних міркувань розвивається лише молочне скотарство (коровав індуїзмі — священна тварина, м’ясоякої вживати заборонено).
Свинарство поширене всюди, крім мусульманських країн та Ізраїлю,оскільки іслам і юдаїзм забороняютьспоживання м’яса свиней як «нечистих» тварин. Більше половини поголів’я свиней припадає на країни Азії,серед них найбільше — на Китай. Заним зі значним відставанням ідутьСША, Бразилія, Росія і Німеччина.
Вівчарство дає цінну сировину (вовна, шкіра, овчина) для виробництватканин та інших виробів, а також м’ясой молоко, тому має м’ясне і м’ясо-вов-няне спрямування. Воно традиційно розвивається у гірських або посушливихрайонах світу. Вівчарство м’ясного напряму поширене в сільських районахкраїн, що розвиваються. М’ясо-вовняне вівчарство зосереджене в гірськихрайонах помірного поясу Європи і Північної Америки. Тонкорунний («тонкеруно» — однорідна тонка вовна) і напівтонкорунний напрями характерні дляпосушливих районів Азії, саван, степових і напівпустельних просторів Аргентини, Австралії, гірських районів Нової Зеландії. Австралія лідирує у світіза поголів’ям овець: 140 млн із загальносвітових 1,2 млрд голів.
Птахівництво — найбільш індустріалізоване виробництво у тваринництві. Для розвинених країн Європи та Північної Америки характерне високо-технологічне і продуктивне птахівництво. Його головні виробничі потужностірозташовані навколо великих міст іміських агломерацій.
Високий рівень розвитку має конярство. Табунне конярство, що переважає в країнах з великими площами пасовищ (Китай, Монголія, Казахстан, Мексика), спрямоване на виробництво м’яса і молока. У країнах
Європи та США конярство здебільшого орієнтоване на організацію спортивних змагань, туристичних подорожей тощо.
ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА.
Обсяг виробництва м’яса у світі протягом останніх десятиліть стрімко зростає. У структурі виробництва переважає свинина і м’ясо домашньої птиці (мал. 47). Серед регіонів світу лідерамиз виробництва м’яса є Азія, Європа і ПівнічнаАмерика, серед країн — Китай, США, Бразилія,
Росія, Німеччина (мал. 48). У світовому експорті свинини першість тримають Данія і Нідерланди, м’яса птиці — США і Китай, яловичини (м’яса великої рогатої худоби) — Австралія іНова Зеландія. Найбільшу кількість молокавиробляють у США, Індії та Китаї (мал. 49).
Щорічні середні надої молока від однієї корови свідчать про рівень розвитку молочного скотарства. У СИТА отримують понад 10 т молока, країнах ЄС — близько 7 т, тоді як в Україні — 4,6 т,
Росії — 3,6 т, Китаї — 2 т, Індії — 1,2 т.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПОЯСИ СВІТУ.
Як ви вже знаєте, значний вплив на розвиток сільського господарства мають природно-географічні чинники. Відповідно до земельно-ґрунтових і агрокліматичних особливостей територіїрозрізняють сільськогосподарські пояси світу,кожному з яких притаманний певний набір рослинницьких і тваринницьких виробництв.
Холодний пояс охоплює значні простори на півночі Євразії та Північної Америки, зайняті вічною мерзлотою. Рослинництво там можливе лише в умовах закритого ґрунту (у теплицях). Провідним утваринництві є оленярство.
Прохолодний пояс охоплює великі території півночі Євразії, Північної Америки, вузьку смугу Анд на півдні Південної Америки. Незначна кількістьтепла і ґрунти з низькою природною родючістю дають змогу вирощувати ранні, невибагливі сорти картоплі, овочів, жита, ячменю, вівса. Землеробство маєосередковий характер, його доповнюють скотарство та звірівництво.
Помірний пояс — головна сільськогосподарська зона світу. У Південній півкулі він охоплює майже всю Патагонію в Аргентині, узбережжя Чилі, Тасманію і Нову Зеландію, а в Північній — майже всю Європу, за виняткомпівденних півостровів і крайньої півночі, в Азії — південь Сибіру і Далекого Сходу Росії, Центральну Азію, Монголію, Тибет, північний схід Китаю,
у Північній Америці — південь Канади, північний схід СПІА. Орні землі, частка яких становить 60-70% у сільськогосподарських угіддях, займаютьбільшість придатних за рельєфом територій. На ґрунтах з високою і середньою природною родючістю вирощують багато видів культур. У межах зонирозвинені практично всі галузі тваринництва.
Теплий пояс, або пояс субтропічного землеробства, збігається з відповідним кліматичним поясом і простягається на всіх заселених материках. Він охоплює Середземномор’я, більшу частину території СПІА, Мексики, Аргентини, Чилі, південь Африки й Австралії, південний схід Китаю. Головна йогоособливість — можливість вирощувати два врожаї на рік: узимку — культурипомірного поясу (зернові, овочі), улітку — тропічні (бавовник, цукрову тростину, цитрусові, чай, оливкове дерево). У тваринництві переважає скотарство.
Жаркий, або тропічний, пояс охоплює великі простори Африки, Південної Америки, Австралії, Малайський архіпелаг, Аравійський півострів, Південну Азію. Там вирощують цукрову тростину, кавове і шоколадне дерева, фініковупальму, батат, маніок. У тваринництві переважає екстенсивне скотарство.
РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО. Крім сільського господарства, продукти харчування людямпостачає рибне господарство. Воно охоплюєрічкове й морське рибальство та марикульту-ру (мал. 50). Рибальство — один з найдавніших промислів, освоєних людством. Сьогоднісвітове морське рибальство — помітний видгосподарської діяльності в первинному секторіекономіки, а морська риба і морепродукти —важливі складники збалансованого харчування. Обсяги вилову морської риби (оселедця,сардини, тріски, анчоуса, камбали, кефалі, лосося тощо) та морепродуктів (кальмарів, креветок, крабів, омарів, устриць, гребінців) зекологічних міркувань встановилися на рівні100 млн тонн, з яких на Тихий океан припадає2/3 і на Атлантичний — 1/4. До найбільшихриболовних держав світу належать Китай, Індонезія та СІЛА (мал. 51). До числа провіднихвиробників морської риби входить острівна Ісландія, яка свого часу залучила практично всіматеріальні, фінансові й людські ресурси до вилову тріски — виду діяльності, що на сьогодні єосновою економіки цієї країни.
Якщо рибальство передбачає господарську діяльність з вилову риби і морепродуктів, то марикультура — це їх вирощування людьми у природному середовищі. На морських фермах — спеціально обладнаних і відгородженихсітками прибережних морських ділянках — розводять цінні породи риби,молюсків, креветок, крабів, водорості (мал. 52, 53). Загальні обсяги мари-культури постійно зростають, основну їх частину забезпечують країни Азії —Китай, Японія, Південна Корея, Індія. Серед європейських країн потужнимивиробниками риби та морепродуктів є Франція і Норвегія.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Розкажіть про склад тваринництва світу. Які його напрями є основними?
2. Наведіть приклади впливу природних чинників на спеціалізацію тваринництва.
4. Які напрями має скотарство? У чому полягає різниця їх розвитку в розвинених країнах і країнах, що розвиваються?
5. У яких районах поширене вівчарство? Які воно має напрями розвитку?
6. Розкажіть про тенденції розвитку світового рибного господарства.
7. Поміркуйте, чи завжди країни — найбільші виробники сільськогосподарськоїпродукції є її експортерами.
8. У чому проявляється зональність світового сільського господарства?
У 2014 році у світі в середньому на кожну людину припадало 44 кг м'яса. Водночас у Данії цей показник сягав понад 300 кг. Поміркуйте, чи справді данці споживаютьтаку кількість м'яса. Відповідь обґрунтуйте.
ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ
З розвитком науки і техніки виникли нові напрями марикультури, які називають технологіями XXI століття. Дізнайтеся, що таке біоконвеєр, гідробіонти та як вони пов'язані з очищенням забруднених вод.
Це матеріал підручника Географія 9 клас Бойко, Дітчук