Пригадайте, як утворюється міська агломерація.
Що є основною формою просторової організації економіки на загальносвітовому рівні?
ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА. Суспільне виробництво має різні форми своєї організації. Серед них розрізняють концентрацію, дисперсію, комбінування, спеціалізацію, кооперування, агломерування.
Концентрація — це зосередження дедалі більших обсягів виробництвапродукції чи надання послуг на окремих підприємствах. Вона виражаєтьсяу створенні великих підприємств, щодає змогу більш ефективно використовувати устаткування і тим самим підвищити продуктивність праці. Водночасу різних видах діяльності концентрація виробництва має чіткі межі, аджез погляду економічної ефективності підприємства мають оптимальні розміри. Ці розміри змінюються на різних етапах науково-технічного розвитку.Якщо на початку 70-х років XX ст. оптимальним вважали металургійний завод, на якому виплавляли щонайменше 4 млн тонн сталі на рік, то вже через10 років цей показник становив 700 тис. тонн.
Концентрація (з лат. — об'єднання в центрі) — зосередження, скупчення чогось в одному місці або навколо одного центру,згущення.
Надмірна концентрація виробництва призводить до виникнення під-приємств-гігантів, які не відповідають умовам мінливої економіки. Вони не можуть вчасно реагувати на зміну попиту, їх неможливо швидко переорієнтувати на випуск конкурентоздатної продукції. Тому в сучасних умовахпроявляється інша форма організації виробництва — дисперсія, тобто йогорозосередження, розсіяння. Активізація такої форми зумовлена розвиткоммалого й середнього бізнесу та залученням у виробництво високопродуктивних технологій, які можна застосовувати на міні-підприємствах. Дисперсіяпроявляється в повсюдному розміщенні середніх та невеликих підприємств,їх поширенні навіть у селах.
Дисперсія (з лат. — розсіяння) — подрібнення чогось на частини.
Спеціалізація — це випуск на одному підприємстві однорідного виду продукції. Це сприяє поліпшенню її якості, підвищенню продуктивності праці, зниженню собівартості виробництва. Розрізняють кілька видів спеціалізаціївиробництва. За умов предметної спеціалізації підприємство випускає кінцеву, готову до споживання чи використання продукцію, наприклад цукерки — на кондитерській фабриці, трактори — на тракторному заводі. У разіподетальної (або повузлової) спеціалізації підприємство виготовляє лише
окремі деталі (гумовотехнічні вироби, інтегральні схеми), агрегати чи вузлидля подальшого комплектування готової продукції (двигунів, електроустаткування, твердих магнітних дисків(«вінчестерів»), будівельних конструкцій тощо). Спеціалізація постадійна (або технологічна) — це виконанняокремих стадій технологічного процесу на самостійних підприємствах. Умашинобудуванні такими є ливарні й складальні заводи, в алюмінієвій промисловості — рудники, на яких видобувають сировину, гірничозбагачувальніфабрики, глиноземні заводи, що виробляють напівфабрикат, алюмінієві підприємства, що виплавляють готовий метал.
Терміни, що позначають форми організації виробництва, походять від латинських слів: спеціалізація — від слова особливий;кооперування — від співпрацюю.
Кооперування — це встановлення виробничих зв’язків між спеціалізованими підприємствами, що спільно працюють над виробництвом кінцевої продукції. Воно набуло великого поширення в машинобудуванні. Наприклад, для виробництва автомобіля чи літака необхідні деталі, вузли й агрегати, що їх виробляють десятки й сотні різних спеціалізованих підприємств.Потім усі вони постачають ці деталі на складальне підприємство, яке випускає готову продукцію.
Комбінування — це поєднання на одному підприємстві всіх стадій переробки певної сировини аж до виготовлення готової продукції, а також інших виробництв, що або переробляють продукцію основного виробництва, або використовують його відходи. Комбінування забезпечує комплексну переробкусировини, мало- або безвідхідність виробництва. Комбінати найбільш поширені в нафтохімічній, металургійній, текстильній, деревообробній промисловості. Залізорудний комбінат, наприклад, видобуває, подрібнює, збагачує руду івиготовляє напівфабрикат для металургійного комбінату. А той, своєю чергою, виплавляє чавун, сталь і прокат знього. Попри основні виробництва, нацих комбінатах виробляють різні будівельні матеріали з відходів видобутку,збагачення і виплавлення руди.
Концентрація і комбінування виробництва ведуть до виникнення великих виробничих центрів на певній обмеженій території. Натомість агломе-рування веде до територіального розширення таких центрів виробництва, їх ускладнення і формування агломерацій. З курсу географії 8 класу вам відоме поняття міської агломерації (сукупність міських поселень, що формується на певній території навколо одного чи кількох великих міст унаслідоквстановлення між поселеннями різноманітних інтенсивних зв’язків, зокрема виробничих). Саме виробничі зв’язки між групою близько розташованихпоселень лежать в основі виробничої агломерації.
У перекладі з латини комбінування означає з'єднання, агломерування — приєднання, нагромадження.
ФОРМИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА. Як ви вже знаєте, основними формами просторової організації економічної діяльності суспільства на глобальному рівні є національні економіки (національні господарства).Вони, своєю чергою, мають внутрішню просторову організацію. Головнимипросторовими формами економіки на загальнодержавному рівні є економічнізони і райони. Наприклад, в Україні виокремлюють Південний (Причорноморський), Північно-Східний, Центральний та інші економічні райони, кожний зяких об’єднує господарство кількох областей; у Росії вирізняють дві економічні зони — Західну (об’єднує економічні райони Європейської частини країни)і Східну (Азійська частина).
Характерними ознаками економічного району є:
• тісний зв’язок з розташованим на його території найбільшим поселенням, що являє собою економічне ядро району;
• наявність певної господарської спеціалізації.
Спеціалізацію економічного району формують ті виробництва, продукція чи послуги яких призначені для потреб населення і господарства всієї країни. Спеціалізація визначає «обличчя» району в національній економіці.Наприклад, економічним ядром Західного району в Україні є місто Львів, аспеціалізується район на виробництві трамваїв, побутової електротехніки, лісозаготівлі й переробці деревини, рекреаційно-туристичній діяльності.
Підприємства різних виробництв розташовані на території по-різному одне відносно одного (близько або віддалено), щодо населених пунктів (у їх межах чи поза ними), своїх сировинно-ресурсних баз і працересурсних територій (у їх центрі чи ближче до околиць) тощо. В одних випадках підприємстварозміщенні поодинці, в інших — групами. їх групи утворюють територіальніпоєднання. Підприємства можуть об’єднувати або спільне електро-, водо- чигазопостачання, або виробничі зв’язки (взаємне постачання деталей, матеріалів, напівфабрикатів), або перше і друге. Так виникають територіальні елементи господарства, що утворюють його територіальну структуру. Територіальнаструктура господарства — це сукупність певним чином розташованих територіальних елементів, що так чи інакше взаємодіють один з одним.
Територіальна структура господарства тісно пов’язана з розселенням, транспортною мережею, а також особливостями природного середовища території. Елементи територіальної структури можуть мати точкові, вузлові, лінійні, кущові, ареальні форми. Зокрема, види діяльності первинного секторуекономіки — сільське, лісове, рибне господарства, видобувна промисловість,що тісно взаємодіють із природним середовищем, мають переважно ареальні(площинні) форми: сільськогосподарські зони і райони, лісогосподарські йлісопромислові райони та ділянки, рибопромислові зони і райони, гірничо-видобувні басейни, райони, ареали.
Більшість підприємств промисловості розміщена в населених пунктах і утворює точкові та кущові елементи територіальної структури.
Промисловий пункт — це розташоване в певній точці (переважно в поселенні) одне підприємство (мал. 19). Наприклад, містечко із цукровим заводом або село з лісопильним цехом.
Промисловий центр — зосередження в одному населеному пункті кількох підприємств, переважно не пов’язаних між собою. Прикладом може слугувати мале місто з овочеконсервним і приладобудівним заводами, швейною фабрикою, друкарнею.
Промисловий кущ — зосередження в кількох близьких поселеннях підприємств одного виду діяльності, що найчастіше взаємопов’язані. Наприклад, машинобудівний кущ формується головним(складальним) підприємством ібагатьма заводами, що постачають до нього деталі, вузли, агрегати і розташовані в навколишніхпоселеннях.
Промисловий вузол — це переважно велике місто або група близько розташованих міст з великою кількістю підприємств (у т. ч.великих за розмірами), частина зяких взаємопов’язана. В Україні, наприклад, промислові вузлисформувалися навколо обласнихцентрів та інших великих міст.
Промислова агломерація — територіальне зосередження підприємств різних видів промисловоїдіяльності у формі промисловихцентрів і вузлів на порівняно невеликій території. В агломераціїрозрізняють її ядро — місто-міль-йонник або дуже велике місто, щоє найбільшим промисловим вузлом на цій території. Інші територіальні елементи пов’язані з ядромрозгалуженою мережею комунікацій і виробничими зв’язками. Які міські агломерації, промисловіагломерації можуть мати не одне, акілька ядер. В Україні, наприклад,
сформувалися Київська, Харківська, Дніпровсько-Кам’янська, Донецько-Макі-ївська, Одеська, Запорізька, Львівська промислові агломерації.
Промисловий район на значно більшій території поєднує промислові агломерації, вузли, центри і має чітку виробничу спеціалізацію. Наприклад, Придніпровський промисловий район в Україні спеціалізується на розвитку електроенергетики, металургійної та хімічної промисловості,машинобудування.
Територіальну структуру транспорту формують такі елементи, як транспортні лінії (наприклад, залізниці, автошляхи, судноплавні річки), транспортні пункти (станції на окремій залізничній гілці, пристані на річці), транспортні вузли (станції у місцях розгалуження чи перетину залізничнихліній).
Елементи територіальної структури господарства можуть бути спеціалізованими й багатогалузевими. Спеціалізовані елементи відображають територіальні поєднання підприємств у окремих видах економічної діяльності (зернова зона, цукровобуряковий пункт, центр харчової промисловості, автомобілебудівний кущ, нафтохімічний вузол, залізничний вузол,автомагістраль). Натомість багатогалузеві елементи утворені підприємствами кількох видів діяльності (хіміко-машинобудівний промисловий центр,металургійно-машинобудівельно-хімічний промисловий вузол, залізнично-річковий транспортний вузол, промислово-транспортний вузол, залізнич-но-автомобільно-річкова транспортна магістраль).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Чим різняться між собою концентрація і дисперсія виробництва? За яких умоввони виникають?
2. Які є види спеціалізації виробництва? У чому вони полягають?
3. Як пов'язані між собою спеціалізація і кооперування виробництва?
4. У чому полягають економічні переваги комбінатів? У яких виробництвах вонипоширені?
5. Що таке економічний район? Наведіть приклади таких районів в Україні.
6. Наведіть приклади елементів територіальної структури транспорту.
Поміркуйте, чи існує взаємозв'язок між елементами територіальної структури господарства і формами розселення людей. Свою думку обґрунтуйте.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
З'ясуйте, як формуються елементи територіальної структури господарства: група 1 — промислові центри;група 2 — промислові вузли;група 3 — промислові агломерації.
Наведіть приклади таких елементів і покажіть їх на карті.
Це матеріал підручника Географія 9 клас Бойко, Дітчук