Пригадайте, які виробництва розрізняють у господарстві країни.
У якій сфері виробництва працюють ваші рідні?
НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Взаємодіючи з природою та між собою, люди скеровують свою діяльність на створення різноманітних матеріальних благ, нематеріальних послуг й духовних цінностей, що призначені для власного споживання або обміну. Таку діяльність називають господарською, або економічною. Її здійснюють окремі люди, сім’ї, колективи івсе суспільство. Сукупність усіх видівгосподарської діяльності суспільства напевній території творить її господарство. Господарство разом із суспільнимивідносинами, що складаються в процесівиробництва, розподілу, обміну й споживання продукції, називають економікою.
Економіка у перекладі з грецької означає мистецтво ведення господарства. Уперше цей термін використав у IV ст. до н. е.давньогрецький історик і письменник Ксе-нофонт для позначення науки про господарство, управління домом і майном.
У своєму історичному розвитку господарство пройшло два етапи: натуральне й товарне господарство. Як ви вже знаєте з курсу історії, за натурального господарства сім’я чи територіальна група людей виробляла продукцію, необхідну лише для їх власного споживання, задоволення потребсамих виробників. Цей етап людство пройшло в первісному, рабовласницькому та феодальному суспільствах. Проте елементи натурального господарствазбереглися й дотепер, насамперед у домашньому й підсобному господарстві, адля окремих народів, що заселяють басейн Амазонки чи острів Нову Гвінею,воно залишається основним способом існування. Товарне господарство виникло тоді, коли продукцію виробляли не лише для власного споживання, а йдля потреб інших людей. Це відбувалося шляхом обміну результатами праці,купівлі-продажу товарів на ринках. Елементи товарного господарства побутували з давніх часів поряд з натуральним виробництвом. У XVII - XVIII ст.товарне господарство стало панівним у Європі, а згодом — і в інших регіонах.
З розвитком товарного господарства розвивався й територіальний поділ праці, тобто виробництво певних товарів «закріплювалося» за тими територіями, де для цього були кращі умови — природна сировина, матеріали,робоча сила з відповідними навичками, науково-технічна база тощо. З часом відбулося об’єднання (інтеграція) праці між окремими територіями.Результатом цих процесів став розподіл ринків товарів і робочої сили та їхоб’єднання в межах держави в національне господарство країни, формування національної економіки. Отже, національна економіка — це сукупністьвидів господарської діяльності та відносин, що складаються в суспільстві упроцесі цієї діяльності в межах окремої держави (країни). Національна економіка будь-якої держави має тісні внутрішні зв’язки (виражені взаємнимипотоками палива, енергії, сировини, матеріалів, готової продукції, послуг,
інформації між їх виробниками й споживачами), а також зв’язки з іншими національними економіками.
В Україні пришвидшений розвиток товарного господарства розпочався у другій половині XVIII — на початку XIX ст. Оскільки її територія тривалийчас перебувала у складі інших держав або ж була розділена між ними, то господарство її окремих частин було складовою частиною національних економікцих країн. Тільки зі здобуттям незалежності Україна почала формувати своюнаціональну економіку.
СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ. Первинними складниками економіки держави, її основними одиницями є підприємства, організації, заклади, установи, а також домашні господарства, що випускають різноманітну продукцію або надають різні послуги. До них належать шахти,кар’єри, рудники, фабрики, заводи, електростанції, селянські господарства,залізничні станції, автотранспортні підприємства, аеропорти, будівельні організації, ремонтні майстерні, магазини, перукарні, школи, вищі навчальнізаклади, науково-дослідні інститути, лікарні, банки та ін. Вони можуть мативнутрішні підрозділи — цехи, виробничі ділянки, відділи, філії тощо. Найскладнішу будову мають підприємства-комбінати, у яких є цехи різного призначення: основні, допоміжні, обслуговувальні, підсобні. Для випуску певноговиду продукції підприємства й організації можуть утворювати виробничі абонауково-виробничі об’єднання, спілки, кооперативи.
За формами власності підприємства й організації бувають: державні (їх власником виступає уряд), комунальні (муніципальні) (належать місцевимтериторіальним громадам), приватні (власники — окремі люди або сім’ї, яківкладають власну працю або ж використовують найману), колективні (власність господарських товариств, кооперативів, корпорацій; серед них найбільшпоширені акціонерні товариства, власниками акцій яких виступають як їхніпрацівники, так і широке коло інших осіб). Існують також підприємства зізмішаною власністю, тобто створені за спільної участі держави та іншихвласників. Крім цього, у національній економіці держави можуть бути наявніпідприємства й організації, засновані іноземним капіталом, які є власністюміжнародних організацій та юридичних осіб інших держав, або ж спільні підприємства, створені за участі національного та іноземного капіталу.
В Україні у 2015 р. частка державних підприємств і організацій в економіці становила 11 % , решта припадала на підприємства інших форм власності.
ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ МОГУТНОСТІ КРАЇНИ. Для характеристикинаціональних економік використовують десятки різноманітних показників.Проте найбільш універсальними показниками, що відображають обсяги національних економік і дають змогу порівнювати їх між собою, є валовий внутрішній продукт і валовий національний дохід країн.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — це сукупна вартість за ринковими цінами усього обсягу товарів і послуг, вироблених і реалізованих у країні зарік, враховуючи надходження від їх експорту (вивезення за кордон) та імпорту (ввезення із-за кордону). ВВП охоплює результати економічної діяльностіпідприємств, організацій, закладів і окремих осіб незалежно від їх державноїналежності та громадянства, які зайняті підприємництвом на території цієїкраїни. Однак не всі доходи, отримані в межах кордонів країни, «працюють»на її мешканців. Частину з них (прибутки господарських одиниць з іноземноювласністю та іноземних працівників) виводять з території держави за кордон.Водночас ВВП держави не враховує доходів тих її громадян чи фірм, створених з їх участю, які працюють за кордоном.
Валовий національний дохід (ВНД), який визначають загалом подібно до ВВП, відрізняється від нього тим, що враховує доходи фірм і громадян країни, які отримані за кордоном, проте виключає доходи зарубіжних компаній таосіб, які займаються діяльністю в цій країні.
ВВП і ВНД розраховують насамперед у національній грошовій одиниці. Так, за даними Державного комітету статистики України, її ВВП у 2013 р.становив 1,4 трлн, а в 2015 р. — майже 2 трлн гривень. На перший погляд,відбулося суттєве зростання показника. Однак насправді ці числа порівнювати некоректно, оскільки вони виражають ВВП у фактичних цінах тих роківна товари і послуги й не враховують знецінення самої національної грошовоїодиниці за цей проміжок часу порівняно з більш-менш стабільними світовими валютами (доларом, євро). Тим більше гривневий показник не може датиуявлення про місце України у світовійекономіці.
ВВП за паритетом купівельної спроможності
Показники ВВП чи ВНД, розраховані за середньорічним курсом валют, не завждидостовірно відображають реальні можливості населення придбати у своїх країнахтовари і послуги, тому що не враховують«національних» цін на них. А ціни можутьсуттєво відрізнятися в різних країнах. Томудля порівняння економік країн у цьомуразі використовують показник ВВП, обчислений за паритетом купівельної спроможності (ПКС) національної валюти. Його розраховують у т. зв. міжнародних доларах ізврахуванням вартості набору найбільшнеобхідних та життєво важливих товаріві послуг («споживчого кошика») у певнійкраїні та США. За обсягом ВВП, обчисленим за ПКС, Китай вийшов на перше місцеу світі, обігнавши США, а Індія із сьомогомісця перемістилася на третє (мал. б).
Для порівняльних оцінок міжнародні організації, такі як Світовий банк (СБ), Міжнародний валютнийфонд (МВФ), обчислюють ВВП і ВНДкраїн світу в єдиній валюті — доларахСША. Наприклад, Світовий банк переводить розраховані в національнійгрошовій одиниці показники в долари США за середньорічним обміннимкурсом валют і з урахуванням рівнівінфляції (знецінення грошових одиниць) у цій країні та провідних країнахсвіту. Розрахований таким чином ВВ ПУкраїни становив 183 млрд дол. СШАв 2013 р. і 91 млрд дол. — у 2015 р.
(мал. 4), тобто за два роки фактично зменшився удвічі. За цим показником наша країна нині посідає 62-ге місце у світі й 22-ге — у Європі (додаток 1).
За обсягами ВВП (ВНД) упродовж другої половини XX ст. різко виділялася група із семи країн (СІЛА, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада). Наприкінці XX ст. до цієї групи стрімко увійшов
Китай, економіка якого демонструє одні з найвищих у світі темпи росту. У 2010 р. економіка Китаю стала другою у світі, випередивши Японію. Сьогодні до першої десятки країн входять також Індія і Бразилія (мал. 5). Натомість Мексика, Іспанія і Росія, що певний час теж належали до цієї десятки,у 2015 р. розташовувалися між 11-м і 15-м місцями світового рейтингу національних економік.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Які етапи виокремлюють в історичному розвитку господарства країн і світу?
2. Що називають національною економікою?
3. Пригадайте, складовими частинами яких держав була економіка України в різніперіоди історії.
4. Які розрізняють підприємства за формою власності?
5. Які основні показники використовують для характеристики й зіставлення національних економік?
6. Що таке ВВП? Яке місце України за цим показником у світі?
Поміркуйте, чому у світових рейтингах країн, складених за показниками їх ВВП і ВИД, їхні місця можуть не збігатися.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
У параграфі подано відомості про основні показники національних економік станом на 2015 р. Оновити цю інформацію ви можете самі, зайшовши на сайт Світового банку на відповідні сторінки за такими адресами:
Скориставшись посиланнями та QR-кодами, а також мал. 4,5, б, з'ясуйте: група 1 — як змінилися порівняно з 2015 р. обсяг ВВП України та її місце у світовому рейтингу за цим показником;
група 2 — чи змінилася порівняно з 2015 р. перша десятка країн світу за показниками ВВП, обчисленим за обмінним курсом валют, і ВВП за ПКС; група 3 — чи збігаються місця перших десяти країн світу й України за показникамиВВП і ВИД у світових рейтингах.
Це матеріал підручника Географія 9 клас Бойко, Дітчук