Перед виконанням кожного досліду уважно прочитайте його опис, знайдіть відповіді на поставлені запитання у відповідних параграфах підручника. Під час роботи дотримуйтесь правил безпеки, а після її закінчення не забудьте прибрати за собою робоче місце й вимити посуд.
Правила безпеки під час роботи в лабораторії
• Не чіпайте речовин і посуду та не беріться до роботи без дозволу вчителя.
• Не змішуйте невідомі вам речовини.
• З усіма речовинами в лабораторії поводьтеся як з отруйними, навіть якщо вони не є такими.
• Для ознайомлення із запахом речовини тримайте склянку на відстані 15-20 см від обличчя та легкими рухами руки спрямовуйте повітря від отвору посудини на себе.
• Не наливайте й не перемішуйте реактиви поблизу обличчя. Під час нагрівання треба спрямовувати отвір пробірки убік від себе та сусідів.
• У разі потрапляння їдких речовин на шкіру необхідно негайно змити їх під сильним струменем води. Якщо на шкіру потрапила кислота, місце опіку необхідно обробити слабким розчином соди, а у випадку потрапляння лугу — слабким розчином борної або оцтової (етанової) кислоти.
• Якщо кислота або луг потрапили в очі, необхідно негайно промити їх під струменем води, нахилившись над раковиною.
• Для розведення концентрованої сульфатної кислоти доливайте її тоненьким струмочком у воду, постійно перемішуючи.
• Усі досліди з хлором та бромом проводьте під витяжною шафою. Остерігайтеся вдиху хлору або пари брому. Якщо це сталося, понюхайте розведений розчин амоніаку та вийдіть на свіже повітря. У разі опіку бромом обробіть уражене місце концентрованим розчином натрій тіосульфату Na2SO3S.
• У разі опіку запаленим фосфором негайно обробіть обпечену шкіру розчином калій перманганату KMnO4 та зверніться до лікаря.
• У разі термічного опіку шкіру треба обробити етанолом або протиопіковою маззю. Якщо опік сильний, необхідно звернутися до лікаря.
• Не можна нагрівати на відкритому полум’ї посуд із товстого скла.
• Горючі рідини (спирт, естер, бензин, ацетон та ін.) можна нагрівати лише на плитках із закритою спіраллю, що розташовані на відстані понад 2 м від полум’я.
• Не кидайте в раковину фільтрувальний папір, вату, скло з розбитого посуду.
Практична робота 1
Приготування розчину солі з певною масовою часткою розчиненої речовини
Реактиви: натрій хлорид, вода.
Обладнання: технохімічні терези, важки, годинникове скло, хімічний стакан на 150 мл, скляна паличка, шпатель, мірний циліндр, ареометр.
Мета роботи: навчитися готувати розчини солі із заданою масовою часткою.
Хід роботи
1. Обчисліть масу сухого натрій хлориду та масу води, які необхідно взяти для приготування 100 г розчину з масовою часткою ^(NaCl) = 6 %.
2. Зважте необхідну масу солі на технохімічних терезах (на годинниковому склі). Порцію речовини, масу якої визначено зважуванням, називають наважкою.
На ліву шальку терезів покладіть годинникове скло, урівноважте його важками, поміщаючи їх пінцетом на праву шальку. Потім на праву шальку терезів помістіть важки, загальна маса яких відповідає розрахованій масі наважки. На годинникове скло насипайте сіль, поки не встановиться рівновага.
3. Потрібну кількість води, так само як і інших рідин, зручно не зважувати, а відмірювати мірним посудом. Оскільки густина води за кімнатної температури дорівнює близько 1 г/мл, то 1 г води займає об’єм 1 мл. Відміряйте мірним циліндром необхідний об’єм води. Помістіть наважку солі в стакан, потім обмийте туди ж годинникове скло водою з мірного циліндра й перелийте в цей самий стакан залишок води. Розмішуйте рідину в стакані скляною паличкою, поки вся сіль не розчиниться.
4. Перевірку правильності виконання роботи здійснюють за допомогою ареометра. Перелийте приготований розчин у сухий мірний циліндр того самого діаметра, щоб ареометр не торкався внутрішньої стінки циліндра. Обережно зануріть у розчин ареометр. Запишіть покази ареометра. Вимірювання повторіть
тричі й візьміть середнє значення густини. Якщо відхилення невелике (наприклад, дослідне значення 1,039 або 1,043), то дослід з приготування розчину виконано правильно.
Практична робота 2
Приготування розчину солі із заданою молярною концентрацією розчиненої речовини
Реактиви: натрій нітрат, вода.
Обладнання: технохімічні терези, важки, годинникове скло, шпатель, лійка, мірна колба на 50 мл.
Мета роботи: набути навичок приготування розчину солі із заданою молярною концентрацією.
Хід роботи
1. Обчисліть масу натрій нітрату, необхідну для приготування 50 мл розчину молярною концентрацією 0,1 моль/л. Перевірте розрахунок у вчителя.
2. Зважте необхідну масу солі на технохімічних терезах (на годинниковому склі).
3. Для приготування розчинів певної моляр-ності використовують не звичайні, а мірні колби. На шийці мірної колби є позначка (кругова лінія), яка обмежує точний об’єм розчину; на колбі цей об’єм вказано (найчастіше 50, 100, 200, 250, 500 мл).
4. Установіть у мірну колбу лійку, пересипте в неї наважку солі й обережно обмийте годинникове скло та лійку дистильованою водою з промивалки. Додавайте невеликими порціями воду з промивалки та перемішуйте рідину в колбі, закривши її пробкою і обережно перевертаючи догори
дном до повного розчинення солі. Потім долийте воду (коли рівень рідини наближатиметься до позначки — по краплинах), щоб нижній рівень меніска розчину торкався позначки. Знову закрийте колбу пробкою й перемішайте розчин, перевертаючи колбу декілька разів догори дном.
Практична робота 3
Приготування розчину солі
з молярною концентрацією еквівалента розчиненої речовини
Реактиви: калій сульфат, вода.
Обладнання: технохімічні терези, важки, годинникове скло, шпатель, лійка, мірна колба на 50 мл.
Мета роботи: навчитися готувати розчин солі із заданою молярною концентрацією еквівалента розчиненої речовини.
Хід роботи
1. Обчисліть масу калій сульфату K2SO4, необхідну для приготування 50 мл розчину молярною концентрацією еквівалента 0,1 моль/л. Перевірте розрахунок у вчителя.
2. Зважте потрібну масу солі на технохімічних терезах (на годинниковому склі).
3. Установіть у мірну колбу лійку, пересипте в неї наважку солі й обережно обмийте годинникове скло й лійку дистильованою водою з промивалки. Перемішайте рідину в колбі до повного розчинення солі, додаючи невеликими порціями воду із про-мивалки. Потім додайте воду до позначки на шийці мірної колби, щоб нижній рівень меніска розчину торкався позначки. Закрийте колбу пробкою та обережно перемішайте її вміст, перевертаючи колбу догори дном. Приготований розчин здайте вчителю.
Практична робота 4
Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах
Реактиви: користуючись даними таблиці розчинності кислот, солей та основ у воді (див. форзац 2), доберіть розчинні солі з катіонами Cu2+, Co2+, Ni2+, Mg2+, Mn2+, розчин натрій гідроксиду концентрацією 0,5 моль/л, розчини кальцій і барій хлоридів та натрій сульфату концентрацією 1 моль/л; амоній нітрату концентрацією 0,5 моль/л; крейду, хлоридну кислоту концентрацією 1 моль/л; розчини цинк сульфату та натрій сульфіду концентрацією 1 моль/л.
Обладнання: мікропробірки зі штативом, шпатель.
Мета роботи: провести реакції йонного обміну; спостерігати явища, якими вони супроводжуються.
Хід роботи
Дослід 1. Реакції, що супроводжуються утворенням важкорозчинних речовин
У три мікропробірки внесіть по 3-4 краплі розчинів солей, до складу яких входять катіони Cu2+, Co2+, Ni2+, концентрацією 1 моль/л. Потім у кожну мікропробірку додайте по 5 крапель розчину натрій гідроксиду концентрацією 0,5 моль/л. Який колір одержаних осадів? Складіть рівняння реакцій у молекулярній формі та спільне для всіх реакцій йонне рівняння у повній та скороченій формах.
Налийте у дві мікропробірки по 3-4 краплі розчинів кальцій і барій хлоридів концентрацією 1 моль/л. У кожну мікропробірку додайте по 4-5 крапель розчину натрій сульфату концентрацією 1 моль/л. Що спостерігаєте? Складіть рівняння реакцій у молекулярній формі та спільне для всіх реакцій йонне рівняння у повній та скороченій формах.
Дослід 2. Реакції, що супроводжуються утворенням летких речовин
• Покладіть у мікропробірку шматочок крейди й додайте хлорид-ну кислоту концентрацією 1 моль/л. Піднесіть до отвору мікро-пробірки запалений сірник або скіпку. Що спостерігаєте? Складіть рівняння реакції в молекулярній та повній і скороченій йонній формах.
• Працювати під витяжною шафою! Налийте в мікропробірку 5 крапель розчину цинк сульфату концентрацією 1 моль/л і 5 крапель розчину натрій сульфіду концентрацією 1 моль/л. На осад, що утворився, подійте хлоридною кислотою. Які зміни відбуваються з осадом? Яка летка речовина при цьому виділяється? Складіть рівняння реакцій у молекулярній формі та спільне для всіх реакцій йонне рівняння у повній та скороченій формах.
Дослід 3. Реакції, що супроводжуються утворенням речовин, які слабко дисоціюють
У пробірках отримайте осади гідроксидів магнію, кадмію та мангану(ІІ). Подійте на осади хлоридною кислотою. Що відбувається з осадами? Чому? Складіть рівняння реакцій у молекулярній формі та спільне для всіх реакцій йонне рівняння у повній та скороченій формах.
Практична робота 5
Розв’язування експериментальних задач на визначення pH розчинів і гідроліз солей
Реактиви: розчини натрій нітрату, натрій карбонату, цинк хлориду, алюміній хлориду, натрій карбонату, лакмусу. Обладнання: пробірки, штатив, індикаторний папір.
Мета роботи: застосувати набуті знання до розв’язування експериментальних задач.
Хід роботи
Дослід 1. Визначення рН розчинів за допомогою універсального індикатора
Отримайте у вчителя або лаборанта розчини, рН яких треба визначити. Нанесіть скляною паличкою або піпеткою 2-3 краплі одного з розчинів на індикаторний папірець. Порівняйте забарвлення ще вологої плями на папірці з кольоровою шкалою та виберіть на ній відтінок, який більш за все підходить до кольору плями. Зробіть висновок про рН досліджуваного розчину та вкажіть реакцію середовища (кислу, лужну або нейтральну).
Повторіть ці дії для інших розчинів.
Дослід 2. Гідроліз солей
• До 1 мл розчину натрій нітрату долийте фіолетовий розчин лакмусу. Що спостерігаєте? Чи змінюється забарвлення розчину? Перевірте дії інших виданих вам індикаторів на розчин натрій нітрату. Запишіть у зошит, що спостерігаєте.
• Проведіть аналогічний дослід з розчинами натрій карбонату та цинк хлориду. Який характер середовища — лужний, кислий чи нейтральний — мають розчини цих солей? Складіть рівняння відповідних реакцій у молекулярній та в повній і скороченій йонній формах.
• До розчину алюміній хлориду долийте розчин натрій карбонату. Що спостерігаєте? Яка речовина виділяється у вигляді газу, а яка — випадає в осад? Поясніть ці явища та підтвердьте їх рівняннями відповідних реакцій у молекулярній та повній і скороченій йонній формах.
Практична робота 6
Розв’язування експериментальних задач
Реактиви: хлоридна кислота, розчини сульфатної та нітратної кислот; розчини натрій, кальцій, барій і ферум(ІІІ) хлоридів; натрій, калій, магній і кальцій карбонати; натрій, магній і куп-рум(ІІ) сульфати; аргентум(І) нітрат; калій і натрій гідроксиди; магній і купрум(ІІ) оксиди; розчини лакмусу й фенолфталеїну.
Обладнання: хімічний посуд, шпатель.
Мета роботи: застосувати набуті знання до розв’язування експериментальних задач.
Хід роботи
Уважно прочитайте умову задачі, складіть план експерименту, проведіть його в хімічній лабораторії за допомогою виданих вам реактивів з дотриманням правил безпеки.
Задача 1. За допомогою яких із наявних реактивів можна одержати: а) кальцій карбонат; б) карбон(ІУ) оксид; в) магній гідроксид? За якими ознаками можна впевнитися що вони утворилися? Складіть рівняння цих реакцій у молекулярній, повній та скороченій йонній формах.
Задача 2. Проведіть реакцію нейтралізації з використанням наявних реактивів. Яку речовину треба заздалегідь додати до однієї із речовин? Складіть рівняння цих реакцій у молекулярній, повній і скороченій йонній формах.
Задача 3. За допомогою яких із наявних реактивів можна одержати: а) осади барій сульфату та ферум(ІІІ) гідроксиду, розчин кальцій хлориду; б) осади плюмбум(ІІ) сульфату та купрум(ІІ) гідроксиду, розчин магній хлориду? Складіть рівняння цих реакцій у молекулярній, повній та скороченій йонній формах.
Задача 4. З використанням наявних реактивів проведіть реакції, які можна виразити такими скороченими йонними рівняннями:
Задача 5. У п’яти пронумерованих пробірках без етикеток містяться розчини сульфатної кислоти, натрій сульфату, магній сульфату, натрій карбонату, натрій гідроксиду. Дослідним шляхом розпізнайте вказані речовини. Складіть рівняння реакцій у молекулярній, повній та скороченій йонній формах.
Практична робота 7
Окисно-відновні реакції
Реактиви та матеріали: залізні цвяшки, розчини цинк сульфату, аргентум(І) нітрату та купрум(ІІ) сульфату молярною концентрацією 1 моль/л; мідна стружка, шматочки цинку, розведена сульфатна кислота; розчини калій дихромату й калій йодиду та сульфатної кислоти молярною концентрацією 1 моль/л.
Обладнання: штатив із пробірками, скляна паличка; окуляри й гумові рукавички.
Мета роботи: закріплення знань щодо визначення реакцій, які відбуваються зі зміною ступенів окиснення атомів елементів, та визначення серед реагентів типових окисників і відновників; закріплення вміння складати рівняння окисно-відновних реакцій методом електронного балансу.
Хід роботи
I. Проведіть досліди.
Дослід 1. Взаємодія металів з розчинами солей
У кожну з трьох пробірок налийте відповідно розчин цинк сульфату, аргентум(І) нітрату та купрум(ІІ) сульфату. Занурте в кожний із розчинів по залізному цвяшку, який потрібно попередньо обробити (2-3 хв) хлоридною кислотою, а потім промити дистильованою водою.
Чи в усіх пробірках відбуватимуться хімічні реакції? Складіть рівняння відповідних реакцій та вкажіть причину їх перебігу, а також ступені окиснення елементів.
Дослід 2. Взаємодія металів з кислотами. Працюйте в окулярах і гумових рукавичках!
В одну пробірку помістіть мідну стружку, у другу — шматочок цинку, а в третю — шматочок олова. Налийте в пробірки по 1 мл розведеної сульфатної кислоти.
Чи в усіх трьох пробірках відбуваються хімічні реакції? Чи однаково інтенсивно виділяється газоподібний продукт реакції в пробірках? Чому? Який це продукт? Відповідь підтвердьте рівняннями реакцій, скориставшись методом електронного балансу. Який елемент у кожній із реакцій виконує роль окисника?
Дослід 3. Взаємодія калій дихромату з калій йодидом у кислому середовищі
Налийте в пробірку 3 мл розчину калій дихромату та додайте 1 мл розчину сульфатної кислоти. Скляною паличкою перемішайте утворену суміш розчинених речовин і додайте 2 мл розчину калій йодиду. Складіть рівняння реакції, узявши до уваги, що K2Cr2O7 відновлюється до Cr2(SO4)3, а йодид-іон I- окиснюється до I2. Наявність I2 можна підтвердити, якщо внести в реакційне середовище свіжоприготований розчин крохмалю.
II. Виконайте завдання.
1. Укажіть, які з наведених реакцій є окисно-відновними. Для цього визначте ступені окиснення елементів, що входять до складу вихідних і кінцевих речовин:
2. Використовуючи метод електронного балансу, визначте окисник і відновник та складіть рівняння окисно-відновних реакцій за наведеними схемами:
Практична робота 8
Дослідження впливу різних чинників
на швидкість хімічної реакції
Реактиви: сульфатна кислота концентрацією 1 моль/л, шматочки магнію, цинку, заліза; хлоридна кислота концентрацією 1 моль/л та розведена у відношенні 1 : 4, шматочки крейди; хлоридна кислота (розведена 1 : 2), шматочки мармуру; розчин гідроген пероксиду (^(H2O2) = 30 %), кристалики манган(^) оксиду MnO2; шматочок цинку та порошок цинку.
Обладнання: пробірки, штатив, терези, термометр, шпатель.
Мета роботи: дослідити, як різні чинники впливають на швидкість хімічної реакції.
Хід роботи
Усі досліди виконуйте з дотриманням правил безпеки: надягніть гумові рукавички та захисні окуляри.
Дослід 1. Вплив природи речовин, що реагують
У три пробірки налийте приблизно на 1/3 об’єму розведену сульфатну кислоту концентрацією 1 моль/л. Внесіть у першу пробірку шматочок магнію, у другу — шматочок цинку, а в третю — шматочок заліза. Спостерігайте перебіг реакцій з виділенням газу. Який газ виділяється? Складіть рівняння реакцій. Яка з указаних реакцій відбувається з найбільшою швидкістю? Чому? Від чого це залежить? До якого типу належать досліджені реакції?
Дослід 2. Вплив концентрації речовин, що реагують
Заповніть дві пробірки приблизно на 1/2 об’єму хлоридною кислотою різної концентрації (1 моль/л та розведеною у відношенні 1 : 4). Внесіть у них одночасно однакові за масою шматочки крейди CaCO3. Що спостерігаєте? У якій із пробірок інтенсивність виділення газу більша? Який газ виділяється? Складіть рівняння реакцій. Зробіть висновок, у якому з розчинів — концентрованому чи розведеному — розчинення CaCO3 відбувається швидше. До якого типу належить досліджена реакція?
Дослід 3. Вплив температури
У дві пробірки налийте хлоридну кислоту однакової концентрації (розведену у відношенні 1 : 2). Розчин в одній із пробірок нагрійте у киплячій воді приблизно до 40 °С (визначте температуру за допомогою термометра). Після цього в кожну пробірку покладіть приблизно однакові шматочки мармуру CaCO3. У якій із пробірок спостерігаєте інтенсивніше виділення газу? Який газ виділя-
ється? Складіть рівняння реакції. Як температура впливає на хід реакції?
Дослід 4. Вплив каталізатора
У пробірку приблизно на 1/3 об’єму налийте розчин гідроген пероксиду (^(H2O2) = 30 %), а потім до 1/2 об’єму долийте сульфатної кислоти концентрацією 1 моль/л. Додайте декілька кристаликів манган(ІУ) оксиду MnO2. Що спостерігаєте? Який газ виділяється? Складіть повне рівняння реакції. До якого типу реакцій її можна віднести?
Дослід 5. Вплив розмірів поверхні зіткнення
Дві пробірки заповніть на 1/3 об’єму розведеною сульфатною кислотою концентрацією 1 моль/л. Одночасно внесіть в одну з пробірок шматочок цинку, а в другу — його порошок. Що спостерігаєте? Чи є різниця в швидкості виділення газу? Який газ виділяється? Складіть рівняння реакції.
Практична робота 9
Оборотні та необоротні реакції
Реактиви: розчини кальцій хлориду, алюміній нітрату, натрій карбонату, натрій ортофосфату концентрацією 1 моль/л; розчин нітратної кислоти концентрацією 1 моль/л, розчин лакмусу, розведена сульфатна кислота; розчин K2Cr2O7 з масовою часткою 10 %, розчин лугу KOH з масовою часткою 60 %, розведена хлоридна кислота.
Обладнання: пробірки зі штативом.
Мета роботи: дослідження оборотних і необоротних реакцій.
Хід роботи
Необоротними називають реакції, які супроводжуються утворенням осаду, виділенням газоподібної або слабодисоціюючої речовини.
Дослід 1. Необоротні реакції, що супроводжуються утворенням осаду
Приготуйте дві пробірки. В одну внесіть 10 крапель розчину кальцій хлориду концентрацією 1 моль/л, а в другу — 10 крапель розчину алюміній нітрату концентрацією 1 моль/л. У першу пробірку додавайте по краплинах розчин натрій карбонату,
а в другу — розчин натрій ортофосфату, обидва концентрацією 1 моль/л. Що спостерігаєте? Зверніть увагу на забарвлення осадів. Складіть рівняння відповідних реакцій.
Дослід 2. Необоротні реакції, що супроводжуються утворенням газів
У пробірку з розчином натрій карбонату концентрацією 1 моль/л по краплинах додайте розчин розведеної сульфатної кислоти. Що спостерігаєте? Який газ виділяється? Підтвердьте відповідним рівнянням реакції. Чи має газ забарвлення?
Дослід 3. Необоротні реакції, що супроводжуються утворенням слабкого електроліту
У пробірку з розчином нітратної кислоти концентрацією 1 моль/л додайте декілька крапель розчину індикатора — лакмусу. Якого кольору набув розчин? У цю саму пробірку також по краплинах обережно додавайте розчин натрій гідроксиду до появи синього забарвлення. Про що це свідчить? Як іще називають реакції подібного типу? Складіть рівняння реакції.
Оборотними називають реакції, які здатні одночасно відбуватися у двох взаємно протилежних напрямках.
Розглянемо це на прикладі перетворення сполук Хрому^І):
Останні, залежно від зміни характеру середовища — лужного на кисле або кислого на лужне, здатні перетворюватися з дихромат-іона на хромат-іон і навпаки.
Дослід 4. У хімічний стакан місткістю 100 мл налийте 10 мл розчину K2Cr2O7 з масовою часткою 10 %. По краплинах додайте концентрований розчин лугу KOH. Відбувається зміна оранжевого забарвлення на жовтий. Додайте по краплинах розведену хлоридну кислоту. Знову з’являється оранжеве забарвлення. Після цього вдруге додайте лугу. Повторно одержали жовте забарвлення.
Перебіг указаних реакцій можна подати в такому вигляді:
У скороченій формі сумарне рівняння цієї оборотної реакції має такий вигляд:
Практична робота 10
Властивості етанової кислоти
Реактиви: розчин етанової кислоти (С = 0,1 моль/л), розчини лакмусу, фенолфталеїну, метилоранжу, магній (порошок), натрій карбонат (порошок).
Обладнання: штатив із пробірками, шпатель.
Мета роботи: дослідити властивості етанової кислоти.
Хід роботи
Дослід 1. Дія на індикатори. У три пробірки налийте розчин етанової кислоти. Дослідіть за допомогою лакмусу розчин кислоти в першій пробірці, фенолфталеїну — у другій, метилоранжу — у третій. Чи змінюється забарвлення розчину в пробірках?
Дослід 2. Взаємодія з металом. У четверту пробірку додайте трохи порошку магнію. Що спостерігаєте? Який склад газу, що виділяється? Складіть рівняння реакції.
Дослід 3. Взаємодія із сіллю. У п’яту пробірку додайте трохи порошку натрій карбонату. Що спостерігаєте? Газ якого кольору та складу виділяється? Напишіть рівняння реакції.
Результати дослідів і висновки щодо властивостей етанової кислоти запишіть у зошит.
Практична робота 11
Розв’язування експериментальних задач
Реактиви: етанол (w = 96 %), калій дихромат (С = 1,0 моль/л), сульфатна кислота (р = 1,84 г/мл); етанова кислота (С = 0,1 моль/л), розчини натрій гідроксиду (w = 10 %), ферум(ІІІ) етаноату (w = 1 %), червоний лакмусовий папірець; гліцерол, дистильована вода, фільтрувальний папір; глюкоза (w = 10 %), бромна вода.
Обладнання: штатив із пробірками, газовий пальник, тримач для пробірки.
Мета роботи: ознайомлення з властивостями етанолу, етанової кислоти, гліцеролу, глюкози.
Хід роботи
Дослід 1. Окиснення етанолу. Помістіть у пробірку 0,5-1 мл калій дихромату K2Cr2O7 і додайте 2-3 краплі сульфатної кислоти. Якого кольору розчин отримали? Розчин збовтайте та додайте етанол об’ємом 1 мл.
Уміст пробірки обережно струсіть і злегка підігрійте над полум’ям газового пальника.
Що спостерігаєте? Як змінилося забарвлення розчину? Який запах супроводжує реакцію?
Зеленувате забарвлення розчину, характерне для солей Хрому(ІП), та поява запаху прілих антонівських яблук свідчать про перебіг реакції за рівнянням:
Який коефіцієнт треба поставити перед H2O? Як у процесі реакції змінюється ступінь окиснення атома Карбону?
Дослід 2. Якісна реакція на етанову кислоту. У пробірку помістіть 3 краплі етанової кислоти та 3 краплі води. Додайте до утвореного розчину 2-3 краплі розчину натрій гідроксиду — до повної нейтралізації етанової кислоти.
Для контролю скористайтеся червоним лакмусовим папірцем. Додайте 2-3 краплі розчину ферум(ІІІ) етаноату Fe(CH3COO)3.
Нагрійте розчин до кипіння. Випадає червоно-бурий осад нерозчинного у воді ферум(ІІІ) гідроксодіацетату FeOH(CH3COO)2. Розчин над осадом стає безбарвним:
Дослід 3. Властивості гліцеролу. На аркуш фільтрувального паперу нанесіть 2-3 краплі гліцеролу й окремо декілька крапель води. Спостерігайте, яка рідина випаровується швидше.
Хімічними чи фізичними властивостями речовин можна пояснити результати досліду?
Дослід 4. Окиснення глюкози бромною водою. У пробірку налийте 1 мл розчину глюкози й 0,5 мл бромної води. Розчин старанно перемішайте до повного знебарвлення.
Відбувається окиснення глюкози до глюконової кислоти.
Окисник — Br2.
Результати дослідів і висновки запишіть у зошит.
Практична робота 12
Виявлення органічних сполук у харчових продуктах
Реактиви: хліб, йодна настойка, дистильована вода; молоко, розчин етанової кислоти з масовою часткою 10 %, розчин фенолфталеїну, розчин лугу концентрацією 0,1 моль/л, нітратної кислоти.
Обладнання: хімічні стакани, мірний циліндр, конічна колба, піпетка, лійка, фільтрувальний папір, окуляри й гумові рукавички.
Мета роботи: навчитися виявляти органічні сполуки у харчових продуктах.
Хід роботи
Дослід 1. Виявлення крохмалю у хлібі
Приготуйте йодну воду. Для цього в стакані холодної води розчиніть 1 краплю настойки йоду. Далі на шматочок білого хлібу нанесіть 1-2 краплі йодної води. Що спостерігаєте?
Протягом 5 хв пережовуйте такий самий шматочок білого хліба. Помістіть отриману кашицю на предметне скло та знову нанесіть 1-2 краплі йодної води. Запишіть одержаний результат.
У першому шматочку хліба міститься нерозчинний крохмаль, тому спостерігається відсутність будь-яких змін із забарвленням йоду. Під час жування хліба (другий шматочок) під дією слини відбувається поступове перетворення крохмалю на глюкозу, а тому і зміна забарвлення йоду від синього через синьо-фіолетовий до оранжевого:
Дослід 2. Виявлення білка в молоці
У хімічний стакан налийте 5 мл свіжого молока, додайте 10 мл дистильованої води та 1 мл розчину етанової кислоти з масовою часткою 10 %. Перемішайте суміш. Утворюються пластівці.
Дайте осаду відстоятися, відфільтруйте рідину. Осад, що залишився на фільтрувальному папері, промийте дистильованою водою та висушіть у сушильній шафі за температури 50-60 °С. Потім нанесіть на осад кілька крапель концентрованої нітратної кислоти (працюйте в окулярах і гумових рукавичках!). Поява жовтого забарвлення осаду під дією нітратної кислоти свідчить про наявність у ньому білка.
Дослід 3. Визначення кислотності молока
Показником якості молока є його кислотність. У процесі зберігання кислотність молока зростає, оскільки під дією бактерій
утворюється молочна кислота
Вона також
утворюється під час квашення капусти, приготування солінь, виконуючи при цьому роль консерванту, через те що здатна перешкоджати утворенню гнилісних бактерій.
У конічну колбу піпеткою внесіть 10 мл молока, додайте 20 мл дистильованої води, 3 краплі спиртового розчину фенолфталеїну й ретельно збовтайте суміш.
Заповніть бюретку розчином лугу концентрацією 0,1 моль/л. Поступово доливайте розчин до суміші з молоком, безперервно збовтуючи її до появи слаборожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хвилини.
Обчисліть, який об’єм розчину лугу пішов на нейтралізацію молочної кислоти у 100 мл молока. Якщо молоко свіже, то на нейтралізацію має піти 16-19 мл лугу.
Це матеріал з підручника Хімія 9 клас Бутенко (поглиблений рівень)