У цьому параграфі ви дізнаєтеся:
• що таке органічні сполуки;
• які елементи обов’язково входять до їхнього складу;
• за якими ознаками класифікують органічні сполуки.
Склад органічних сполук. На теперішній час із 25 мільйонів відомих сполук приблизно 96 % є органічними. У результаті повного згоряння таких сполук утворюються карбон(^) оксид і вода. Отже, до складу органічних речовин входять такі елементи, як Карбон, Гідроген і, можливо, Оксиген. Унаслідок розкладання органічних сполук, що називають білками, утворюється амоніак. Отже, четвертим хімічним елементом у складі органічних речовин може бути Нітроген. Установлено, що органічні сполуки можуть мати у своєму складі атоми Фосфору, Сульфуру та галогенів. Названі хімічні елементи відносять до елементів-органогенів. Найпростіші органічні сполуки містять тільки два елементи — Карбон і Гідроген, тому їх називають вуглеводнями.
Розділ хімії, що вивчає вуглеводні та їхні похідні, називають органічною хімією. Властивості органічних речовин визначаються не тільки складом, а й будовою їхніх молекул.
Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних речовин. Практично всі органічні сполуки складаються з молекул, тобто мають молекулярну будову. Тому для них характерні досить низькі температури плавлення та кипіння. Через це органічні сполуки подібно до деяких неорганічних за звичайних умов є газоподібними, рідкими або легкоплавкими твердими речовинами.
Однак, на відміну від багатьох неорганічних сполук, органічні речовини, як правило, горючі, а в результаті досить слабкого нагрівання навіть розкладаються. Здебільшого вони не розчиняються у воді, а розчинні у воді органічні речовини не проводять електричного струму. Отже, атоми в органічних сполуках сполучені між собою ковалентними неполярними або слабкопо-лярними хімічними зв’язками.
Класифікація органічних сполук. Поряд із класифікацією за складом органічні сполуки поділяють:
• за будовою так званого карбонового скелета на циклічні — ланцюг з атомів Карбону, замкнутий у цикл, та ациклічні (аліфатичні) — ланцюг з атомів Карбону, не замкнутий у цикл (префікс а- означає заперечення):
• за кратністю хімічного зв’язку на насичені — атоми Карбону сполучені між собою лише одинарним хімічним зв’язком — та ненасичені — атоми Карбону сполучені між собою подвійним або потрійним хімічним зв’язком:
• за наявністю певних функціональних груп атомів (наприклад,
—OH, —COOH, —NH2), тобто груп, що визначають властивості органічних сполук, на класи: їх називають відповідно класом спиртів, карбонових кислот, амінів та ін.
Значення органічних сполук. Органічні сполуки відіграють значну роль у природі, тому що життя на Землі пов’язане саме з їхнім виникненням. Величезне значення вони мають і в житті людини. Це стосується органічних речовин як природного походження, так і штучного. Вони є основою харчових продуктів, різних видів палива, лікарських препаратів, мийних засобів тощо. З них виробляють барвники, конструкційні матеріали, засоби захисту рослин, добрива та ін.).
Основні поняття. Елементи-органогени. Насичені та ненасичені, циклічні й ациклічні органічні сполуки.
Запитання та завдання
1. Яку частку з відомих на теперішній час речовин становлять органічні сполуки?
2. Які з елементів Періодичної системи відносять до елементів-органогенів?
3. Укажіть органічні кислоти: карбонатна, сульфатна, етанова, орто-фосфатна, хлоридна, щавлева, сульфідна, фторидна, лимонна, мета-силікатна.
4. Яку будову — атомну, йонну чи молекулярну — мають органічні сполуки?
5. Який тип хімічного зв’язку реалізується в молекулах органічних сполук? Якими фізичними властивостями можна це підтвердити?
6. Чим насичені органічні сполуки відрізняються від ненасичених?
Це матеріал з підручника Хімія 9 клас Бутенко (поглиблений рівень)