Чому наукова й освітня діяльність належать до третинного сектору економіки?
Як впливає розвиток науки й освіти на розвиток суспільства?
РОЛЬ НАУКИ Й ОСВІТИ В СУСПІЛЬСТВІ. Наука — сфера діяльності людини, спрямована на набування нових знань про навколишній світ. Наукові знання — це гіпотези, теорії, закони природи або суспільства, які відкривають у ході фундаментальних та прикладних досліджень. Фундаментальнимиє пошукові теоретичні напрями науки, а прикладні дослідження пов’язані зпрактичним застосуванням результатів фундаментальних досліджень.
Нагромаджені суспільством знання передають із покоління в покоління завдяки освіті. Освіта — це цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з метою набування знань, а також формування вмінь і навичок та їх удосконалення.
Наука й освіта розвивалися з давніх часів. Однак тривалий час науковий прогрес був відокремленим від технічного поступу і лише наприкінціXVIII — на початку XIX ст. в періодпромислової революції відбулося їх зближення і сформувався цілісний науково-технічний прогрес (НТП). У середині XX ст. різко скоротився час міжнауковим винаходом та його практичним застосуванням, наука почала безпосередньо працювати на виробництво, відбулася докорінна зміна всієї системивзаємодії науки й техніки, що дало підставу говорити про науково-технічнуреволюцію (НТР).
Тепер на основі наукових досягнень розвиваються всі галузі суспільного життя, відбувається стрімке вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. Нові знання та оригінальніідеї разом з фінансовими та матеріальними ресурсами забезпечують створенняконкурентоспроможної продукції.
Пріоритетними напрямами науково-технічного розвитку в сучасному світі є: 1) комплексна механізація та автоматизація виробництва, запровадження робототехніки; 2) розвиток електроніки та комп’ютеризація; 3) перебудова енергетичного господарства (освоєння альтернативних видів енергії, пошукі використання нових її джерел); 4) виробництво і застосування нових матеріалів (напівпровідникових, композитних, керамічних матеріалів, оптичного волокна, графену тощо); 5) створення нових засобів транспорту і зв’язку;
6) інформатизація усіх сфер діяльності, створення програмного забезпечення;
7) розвиток новітніх технологій — космічних, смарттехнологій, біологічних,нанотехнологій.
Новітні прогресивні технології отримали назву високих технологій. Вони є найбільш наукоємні. Діяльність, спрямовану на використання та комерціалізацію нових знань, технологій, обладнання, називають інноваційною. Усучасному світі високі технології стають найбільш вартісним товаром. На їхвиробництві, як і на інноваційній діяльності, спеціалізуються розвинені країни, оскільки вони вкладають у розвиток науки й освіти чималі кошти, володіють розгалуженою системою науково-дослідних й освітніх закладів, що маютьдавні традиції і водночас адаптуються до мінливих вимог сучасності.
ВИТРАТИ НА НАУКУ, ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ. Джерела фінансування наукових досліджень залежать від їх характеру. Фундаментальні дослідження здебільшого фінансують із державного бюджету, оскільки наявні значні ризики вкладання коштів через неможливість спрогнозувати результативність та ефективність цих досліджень. Прикладні дослідження часто здійснюють за кошти замовників, оскільки можливо передбачити ефективністьробіт, визначити їх вартість. Таким замовником може бути приватний бізнес,нерідко представлений великими ТНК.
В англомовному середовищі вживають термін «Research & Development» (R&D).Його зміст означає науково-дослідні роботи (НДР) пошукового, теоретичного та експериментального характеру, які прогнозують можливість створення нової техніки впевні терміни.
Новітні технології — це результат діяльності сектору науково-дослідних та дослідницько-конструкторських робіт (НДДКР). Витрати на НДДКР єважливим показником наукоємностінаціональних економік і залежать відрівня їх розвитку. До п’ятірки країн,які вкладають у НДДКР найбільшекоштів, входять США (майже четверта частина світових витрат на НДДКР),Китай, Японія, Німеччина, Республіка Корея. Щорічні темпи приросту фінансування наукових досліджень у Китаї надзвичайно високі, за загальнимобсягом коштів ця країна наближається до США.
Рейтинг країн суттєво змінюється, якщо розглядати витрати на НДДКР у відсотках до ВВП: Республіка Корея, Ізраїль (понад 4%), Японія, Фінляндія, Швеція, Данія (3-4%), Австрія, Німеччина, Швейцарія, США (близько3%). Вважають, що коли цей показник менший від 0,4%, то наука в країнівтілює лише соціокультурну функцію, в інтервалі 0,4 —0,9% — спроможнадавати певні наукові результати і виконувати пізнавальну функцію, а призначенні понад 0,9 % починає виконувати економічну функцію. В Україні назаконодавчому рівні прийнято показник витрат на наукові дослідження 1,7 %ВВП, однак фактично він значно нижчий (постійно зменшувався упродовжостанніх десятиріч і у 2015 р. становив 0,62 %).
Наша держава фінансує близько третини наукових досліджень, а решта коштів надходить з бізнес-сектору. Схожа ситуація в країнах ЄС і США.ФОРМИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Новітніми просторовими формами організації суспільства як середовища концентрації науково-освітнього і трудового потенціалу є технополіси і технопарки.
Технополіси — це міста передових (високих) технологій, наукових досліджень і проектно-конструкторськихрозробок. Вони виникають як нові спеціально створені поселення або у старихреконструйованих містах, які функціонують завдяки діяльності технополісу.Технополіс — це поєднання науково-виробничої, навчальної, житлової та культурно-побутової зон, які виникли навколо наукового центру, що забезпечуєбезперервний інноваційний цикл. Ядром технополісу є університет, навколоякого розташовані компанії-супутники, що впроваджують наукові розробки увиробництво.
Термін технополіс складається із двох слів грецького походження: «техно» —майстерність, уміння, «поліс» — місто.
Кремнієві території
За зразком найбільшого і найвідомішого американського технополісу «Кремнієвадолина» (англ. Silicon Valley) у світі поширилися узагальнені їх назви: «кремнієвідолини» — у США і Франції, «кремнієвіболота» — у Великій Британії, «кремнієвіліси» — у Німеччині, «кремнієві острови» — у Японії. Кремній — матеріал, якийшироко використовують в електроніці.
Ідея створення технополісів як компактних науково-виробничих міст інноваційної діяльності зародилася ще у середині XX століття у США. Нині їх географія масштабна: Північна Америка, Західна Європа, Азія.
У США технополіси сформувалися у більшості штатів, найбільш відомимє Кремнієва долина з головним центром Сан-Хосе (входить в агломераціюСан-Франциско, штат Каліфорнія).
Найбільшими технополісами Японії є Тохоку і Тосан, Франції — Софія-Ан-типоліс (у районі міста Канни), Монблан (поблизу Гренобля).
До складу технополісу можуть входити різні типи технопарків — технологічні парки, наукові парки, інноваційні центри, дослідницькі промислові парки, парки-клуби і ділові комплекси, бізнес-парки. Ці науково-технічніцентри створені зазвичай у паркових чи лісових зонах із мальовничим природним ландшафтом, що створює сприятливі умови для праці.
Ідея доцільності функціонування технопарків і технополісів була задекларована і в Україні. Створено технополіс «П’ятихатки» на базі Харківського фізико-технічного інституту, що є найбільшим у країні центром ядерної фізики і фізики твердого тіла. Також розглядають перспективи створення Київського технополісу.
НАЙВІДОМІШІ НАУКОВО-ОСВІТНІ ЦЕНТРИ СВІТУ. Відомі науково-освітні центри є не лише в столицях держав і великих містах, де зосереджено чимало наукових й освітніх закладів, а й у невеликих містах із престижними університетами, інститутами та науково-дослідними лабораторіями. Так,у США, поряд із Чикаго, Нью-Йорком, Вашингтоном чи Бостоном, визнануславу здобули Кембридж (де розташовані Массачусетський технологічний інститут і Гарвардський університет), Пасадена, Нью-Гейвен (Єльський університет), Прінстон. У Великій Британії такими центрами є не лише Лондон, а й
Оксфорд і Кембридж, у Німеччині поряд з Мюнхеном і Берліном — Гейдельберг і Фрайбург, у Швейцарії — Цюріх, а також Женева, Лозанна. За групою показників найпрестижнішими та найкращими вищими навчальними закладами (ВНЗ) світу визнано Массачусетський і Каліфорнійський технологічні інститути, Стенфордський і Гарвардський університети (СІЛА), Кембриджський університет (Велика Британія) (табл. 13). У перші п’ять десятківнайкращих вишів світу входять 18 американських закладів.
Таблиця 13
Рейтинг найкращих вищих навчальних закладів світу за глобальним дослідженням QS World University Rankings
Великий адронний колайдер
Це найбільший у світі прискорювач елементарних частинок, створений у Європейському центрі ядерних досліджень поблизу Женеви. Прискорювач пролягаєв тунелі кільцеподібної форми завдовжки27 км на глибині близько 175 метрів підземлею на кордоні Франції та Швейцарії. Розробку проекту здійснюють понад10 тисяч науковців та інженерів з понад100 країн світу.
На емблемі Массачусетського технологічного інституту вміщено написи: англійською «Science and Arts» і латиною «Mens et Manus», що у перекладі означають «Наука і мистецтво», «Руки і розум». На емблемі Гарвардського університету написано«Veritas» — «Істина».
Шість українських ВНЗ у 2017 р. увійшли до списку тисячі найкращиху світі:Харківський національний
університет імені В. Н. Каразіна — 408 місце, Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 415,Національний технічний університет
«Київський політехнічний інститут» — 515. Три виші (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Донецький національний університет імені Василя Стуса, Сумський державний університет) посідають місця від 700 до 900.
НАУКА Й ОСВІТА В УКРАЇНІ. Україна має доволі розвинену наукову галузь. Її мережу утворюють кілька сотень організацій і закладів: інститути Національної академії наук, галузеві науково-дослідні інститути, проектно-конструкторські та технологічні бюро великих підприємств, науковіпідрозділи університетів та інших ВНЗ. Науковою діяльністю займаютьсятакож наукові бібліотеки, астрономічні обсерваторії, державні заповідники,ботанічні сади.
Найбільшою науковою організацією в Україні є Національна академія наук, що представлена півтора сотнеюзакладів й установ Києва, Харкова,
Львова, Одеси, Дніпра та інших міст.
В окремих галузях науки Україна має вагомі здобутки і посідає провіднімісця у світі. Стосовно розвитку наукизагалом, то недостатнє фінансування зумовлює відставання нашої державипорівняно з високорозвиненими країнами світу. Упродовж останніх десятиліть кількість науковців і наукових установ в Україні зменшувалась.
Високі технології в Україні
Україна входить до десятки країн світу, які спроможні забезпечити повний циклпроектування та виробництва авіакосміч-ної техніки, танків, суден. В Україні високітехнології застосовують також у важкомумашинобудуванні, виробництві енергетичного устаткування, приладобудуванні.
Освіта в Україні представлена дошкільними і загальноосвітніми, професійно-технічними та вищими навчальними закладами різних рівнів акредитації.
Розміщення дошкільних закладів залежить від наявності дітей відповідного віку та рівня зайнятості матерів у суспільному виробництві. В Україні функціонує багато таких закладів (переважно в містах), які забезпечуютьвиховання понад 50 % дітей дошкільного віку. Загальноосвітні навчальні заклади (школи, гімназії, ліцеї, коледжі) розміщують відповідно до розселеннялюдей. Навчання 6 млн українських учнів забезпечують понад 17 тис. такихзакладів. Професійно-технічні заклади освіти створено відповідно до потребнаселення регіонів, а їх спеціалізація визначається структурою господарства.
В Україні діють вищі навчальні заклади трьох типів: 1) університети, 2) академії та інститути, 3) коледжі. Перші два типи мають найвищий рівеньакредитації й дають повноцінну вищу освіту. Багатьом із них надано статуснаціональних університетів. Серед перших його здобули виші з давніми навчальними й науковими традиціями — Київський, Львівський, Харківський,Чернівецький, Дніпровський університети, Київський політехнічний інститут і Львівська політехніка, а також відроджені в незалежній УкраїніКиєво-Могилянська й Острозька академії. Поряд із державними вищиминавчальними закладами, які здебільшого розміщені в обласних центрах і великих містах, виникли ВНЗ недержавних форм власності — комунальної іприватної. Загалом в Україні 317 ВНЗ (2016 р.), найбільше їх у Києві, Харкові,
Львові, Одесі, Дніпрі, Полтаві. До воєнних подій на Донбасі в число провідних центрів вищої освіти входив також Донецьк. Тепер немало ВНЗ з окупованихтериторій перебазувалося в інші міста, у т.ч. Донецький і Луганський національні університети.
ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я. Система охорони здоров’я в державах світу відображає загальний стан економічного розвитку, соціальний прогрес та суспільні негаразди. Для складання рейтингу країн світу за ефективністю системи охорони здоров’я враховують три показники: 1) середня очікувана тривалістьжиття при народженні; 2) державні витрати на охорону здоров’я; 3) вартістьмедичних послуг у перерахунку на душу населення. Країнами з найефективнішими системами охорони здоров’я є Гонконг, Сінгапур, Іспанія, Республіка Корея і Японія. У десятку лідерів також увійшли Італія, Ізраїль, Чилі,Об’єднані Арабські Емірати й Австралія. Водночас СІЛА, витрачаючи наохорону здоров’я фактично найбільше серед держав світу, опинилися на 50-му місті в рейтингу.
Сфера охорони здоров’я в Україні включає систему медичних і рекреаційних установ, які забезпечують охорону здоров’я (профілактику захворювань, лікування), оздоровлення та відпочинок людей. Закладами охорони здоров’яв Україні є майже 10 тис. лікарень, амбулаторій і поліклінік. У них працюєкілька сотень тисяч лікарів та осіб середнього медичного персоналу. Забезпеченість лікарями в Україні — одна з найвищих у світі, але відсоток хворих людейпостійно збільшується через несприятливі умови життя, нераціональне харчування тощо. Низка міст України зарекомендувала себе як відомі лікувальніцентри: Київ — з кардіології, дерматології, педіатрії, Одеса — офтальмології,Чернівці — ортопедії, Рівне — діагностики, Дніпро — військової хірургії.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Які напрями науково-технічного розвитку є пріоритетними в сучасному світі?
2. Із яких джерел відбувається фінансування наукових досліджень у країнах?
3. Що собою являє технополіс? Які перспективи їх розвитку в Україні?
4. Вищі навчальні заклади яких країн очолюють світовий рейтинг таких установ?Які заклади України є серед кращих у світі?
5. Які навчальні заклади належать до сфери освіти? Де їх розміщують?
6. Які країни світу мають найвищий рівень охорони здоров'я?
Поміркуйте, чим наукова діяльність відрізняється від освітньої.
ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ
Чи замислювалися ви над тим, де будете продовжувати навчання після школи? Якщо вас зацікавив певний вітчизняний чи закордонний вищий навчальний заклад, тодізнайтеся, яким вимогам має відповідати абітурієнт, що має намір вступити до нього.
Це матеріал підручника Географія 9 клас Бойко, Дітчук